Індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правого акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 820/5120/16.
Обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Є» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкової консультації ГУ ДФС у Харківській області, викладену у листі стосовно віртуальної валюти Aitibicoin та податкову консультацію ГУ ДФС у Харківській області, викладену у листі стосовно віртуальної валюти E-dinarcoin.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надані відповідачем індивідуальні письмові податкові консультації викладені у листах є такими, що не розкривають по суті поставлених позивачем питань, а також є такими, що не ґрунтуються на вимогах діючого податкового законодавства.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено повністю.
Скасовано індивідуальні письмові податкові консультації ГУ ДФС у Харківській області надані ТОВ «Є».
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що ГУ ДФС у Харківській області фактично не надало податкової консультації по суті питань, викладених ТОВ «Є» в заявах, а тому оскаржувані позивачем індивідуальні письмові податкові консультації викладені у листах є такими, що не відповідають вимогам чинного податкового законодавства.
Висновок Верховного Суду
ВС зазначив, що індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правого акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення щодо практичного її застосування.
Метою податкової консультації є викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. Податкова консультація обов’язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Судді ВС зазначили, у справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач надаючи ТОВ оскаржувані податкові консультації викладені у листах не здійснив відповідного аналізу правових норм у контексті питань, поставлених позивачем та не надав жодних відповідей на поставлені питання, що є порушенням положень встановлених статтею 52 Податкового кодексу України та суперечить самій суті податкової консультації. Крім того, оскаржувані податкові консультації оформлені без урахування викладених позивачем обставин та не містять висновку з питань практичного використання визначених позивачем норм податкового законодавства.
Враховуючи вказані положення чинного податкового законодавства, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, ВС зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для скасування податкових консультацій ГУ ДФС у Харківській області викладених у листах, та наданих ТОВ, оскільки такими не було надано відповіді на постановлені позивачем запитання щодо застосування норм діючого законодавства, а лише наведено окремі положення Податкового кодексу України без конкретизації дії зазначених норм до позивача, що суперечить вимогам встановленим статтею 52 Податкового кодексу України.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про оскарження ППР: ВС висловився про протиправність призначення та проведення перевірки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.