Верховний Суд висловив позицію щодо правомірності демонтажу МАФів

Невиконання обов'язку щодо з'ясування особи власника розміщеної малої архітектурної форми (МАФ), що призвело до позбавлення суб’єкта господарювання можливості відреагувати на вимоги припису, надати відповідні пояснення та документи на підтвердження свого права встановити відповідний МАФ, є порушенням визначеного порядку винесення припису.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії.

Суть цієї справи полягає у тому, що працівником КП «Київблагоустрій» за результатом виходу на огляд земельної ділянки було виявлено встановлення огорожі на земельній ділянці комунальної власності, внаслідок чого складено припис, в якому зазначено про порушення невідомими особами Правил благоустрою м. Києва, зобов'язано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення огорожі протягом 3-х днів; у разі відсутності документації демонтувати власними силами та відновити благоустрій. При цьому припис було розміщено на огорожі, а не вручено товариству, хоча стенд з інформацією про об'єкт будівництва та контактною інформацією щодо товариства як забудовника було розміщено поряд з огорожею. У подальшому, внаслідок невиконання вимог припису, огорожу було демонтовано.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, товариство звернулось з позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог, крім іншого, зазначило, що про винесення припису довідалось лише після демонтажу огорожі, оскільки відповідачами не було доведено до відома товариства зміст вказаного припису у встановленому законодавством порядку.

Рішенням суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано доручення Департаменту, що надане КП «Київблагоустрій» стосовно вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою – огорожі та визнано протиправними дії КП «Київблагоустрій» щодо неналежного повідомлення товариства про винесення припису та проведення демонтажу огорожі.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що КП «Київблагоустрій» не виконало обов'язку щодо вжиття всіх можливих заходів для доведення до відома зацікавлених осіб інформації про винесений припис, що призвело до позбавлення позивача можливості відреагувати на вимоги припису, надати відповідні пояснення та документи на підтвердження свого права встановити огорожу на земельній ділянці. Також суди встановили, що огорожа, демонтаж якої здійснено КП «Київблагоустрій» за дорученням Департаменту, встановлена на законних підставах та за наявності у позивача проектно-дозвільної документації.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій, залишив касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) без задоволення, а судові рішення – без змін.

Суд касаційної інстанції врахував, що відповідно до підпункту 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва у разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, що можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис.

У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній із фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

З огляду на зміст пункту 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва колегія суддів зробила висновок про те, що розміщення припису на тимчасовій споруді не звільняє відповідача від обов'язку його скерування власнику (користувачу) тимчасової споруди. За відсутності Ордера на розміщення тимчасової споруди в даному випадку відповідачем в якості джерела отримання інформації про адресу користувача могла бути розміщена інформація зі стенду, розміщеного поряд з огорожею, або інформація про користувача земельної ділянки згідно даних Містобудівного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тощо.

На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого результатом проведеної перевірки є винесення припису, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів. Відповідний припис має бути вручений власнику тимчасової споруди у встановленому порядку, тобто контролюючим органом мають бути вжиті всі заходи, спрямовані на встановлення особи, яка розмістила тимчасову споруду, та повідомити її про порушення, виявлені під час перевірки. Зокрема, в якості джерела отримання інформації про адресу власника розміщеної тимчасової споруди може бути використана інформація зі стенду, розміщеного поряд з огорожею, або інформація про користувача земельної ділянки згідно з даними Містобудівного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.

Постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 826/17074/18 (адміністративне провадження № К/9901/16724/19).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.