Падіння дерева на автомобіль: чи є можливим відшкодування шкоди через суд

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянула справу № 761/15111/18 про відшкодування шкоди за пошкодження автомобіля внаслідок падіння дерева.

Подія сталася біля Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України.

18 грудня 2017 року на належний на праві власності позивачу автомобіль марки «Mitsubishi», який був припаркований біля корпусу № 5 Інституту технічної теплофізики НАН України за адресою: вул. Желябова, 2-А, м. Київ упало дерево, що спричинило пошкодження автомобіля.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з Інституту на користь позивача 300 595,20 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди. Зобов`язано позивача передати у власність Інституту транспортний засіб марки «Mitsubishi», знявши його з реєстрації в органах Міністерства внутрішніх справ України за власний рахунок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що балансоутримувачем земельної ділянки за адресою: вул. Желябова, 2-а, м. Київ, є відповідач, який здійснює утримання зелених насаджень та шкоду завдано саме з вини відповідача. Зобов'язуючи позивача повернути пошкоджений автомобіль відповідачу, суд виходив з того, що автомобіль є фізично знищеним, а на користь позивачки стягується повна вартість пошкодженого майна.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року скасовано рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів вини відповідача у вчиненні шкоди позивачу, зокрема й доказів того, що падіння дерева відбулося внаслідок невиконання відповідачем заходів з благоустрою, а тому відсутні правові підстави для відшкодування відповідачем позивачу вартості пошкодженого майна.

Розглядаючи справу, КЦС дійшов таких висновків.

Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Згідно з пунктом 3.1.4 Правил благоустрою міста Києва, прийнятих рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25 грудня 2008 року, утримання та благоустрій територій, підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України (далі - Правила), затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Відповідно до пункту 3.1 Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.

Згідно з пунктом 5.2 Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів (пункт 5.5 Правил).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що утримання зелених насаджень на місці події здійснюється Інститутом технічної теплофізики НАН України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідач вчасно виконав заходи з благоустрою і не мав на своїй території пошкоджених дерев, а причиною падіння дерева на автомобіль були пориви вітру згідно з актом від 18 грудня 2017 року, правильно виходив із недоведеності вини Інституту у завданні шкоди позивачу та відсутності причинного зв`язку між шкодою і неправомірними діями відповідача та підстав покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності.

За таких обставин позивачем не спростовані докази, надані відповідачем про те, що падіння дерева відбулось внаслідок пориву вітру і не пов`язане з неналежним виконанням відповідачем заходів із благоустрою.

Оскільки за нормативними документами, прийнятими в Гідрометслужбі України, небезпечним явищем вважається вітер швидкістю 15-24 м/с, а згідно із актом від 18 грудня 2017 року та довідкою УкрГМЦ № 01-20/810 від 24 липня 2018 року, у день події спостерігались пориви вітру 15-20 м/с, доводи касаційної скарги про те, що відповідачем не доведено, що причиною падіння дерева на автомобіль є порив вітру, не ґрунтуються на обставинах та матеріалах справи.

Отже, позивачем не доведено, що майнова шкода, якої вона зазнала у зв`язку з падінням дерева на автомобіль, завдана внаслідок протиправних дій або бездіяльності Інституту, тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для відшкодування позивачу шкоди.

В іншій справі № 757/50118/19-ц Київський апеляційний суд зайняв протилежну позицію.

 7 червня 2019 року на належний позивачу на праві власності та припаркований по пров. Виноградному, 6 у м. Києві автомобіль «Volkswagen Passat» упало дерево, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Відповідальним за утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою Печерського району м. Києва є Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 березня 2020 року позов до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва про стягнення коштів задоволено.

Проте з висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду   погодилася частково  та змінила рішення в частині розміру відшкодування з таких підстав.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» зелені насадження є елементом благоустрою.

Згідно з положеннями пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 13, п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об`єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки. Елементами (частинами) об`єктів благоустрою, в свою чергу, є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах, на алеях, бульварах, у садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до п. 2 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045 (далі - Порядок), видалення зелених насаджень здійснюється, зокрема, у разі виявлення аварійних, сухостійних і фаутних дерев.

Згідно з п. 7 вказаного Порядку, видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта обстеження зелених насаджень, що складається відповідно до п. 4 цього Порядку.

Відповідно до п. 3.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать: парки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади; дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші; сквери; міські ліси; зони рекреації; зелені насадження в охоронних та санітарно-захисних зонах, зони особливого використання земель; прибережні зелені насадження; зелені насадження прибудинкової території.

Згідно з п. 3.2 вказаних Правил передбачено, що елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Пунктом 5.5 Правил визначено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Перелік дій щодо догляду за зеленими насадженнями передбачений розділом 9 Правил. Так, догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур`янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.

Пунктом 6.2 Правил встановлений обов`язок балансоутримувачів проводити інвентаризацію та паспортизацію об`єктів благоустрою, брати участь у роботі комісії з обстеження зелених насаджень з метою їх знесення тощо.

Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне (п. 9.1.11 Правил).

Відповідно до п. 9.1.11.2 Правил, санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.

Згідно з Розділом 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

Отже, відповідно до вказаних вище Правил, Порядку та Статуту Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, саме на Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва покладено обов`язок по зрізанню сухостійних та аварійних дерев, а також догляд, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їх обламування.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлено, що оскільки пошкодження автомобіля позивача сталось внаслідок падіння дерева, яке розташоване по провулку Виноградному у місті Києві та знаходиться на балансі Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва, то відповідальність за завдану позивачу шкоду покладається на балансоутримувача зелених насаджень об`єкту благоустрою - дільниці Парк пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Міський сад" - відповідача, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва.

Згідно з листом Українського гідрометеорологічного центру від 25 жовтня 2019 року за вих. № 01-20/1168, за оперативними даними метеорологічного станції Київ (пр. Науки, 37) з 23 год. 18 хв. 5 червня до 01 год. 13 хв. 6 червня 2019 року гроза, помірний дощ, кількість опадів 7 мм, вдень опадів не було. 7 червня 2019 року вночі невеликий дощ, кількість опадів 5 мм, вдень опадів не було, вітер південних напрямків, 1-3 м/с. Згідно з «Настановами з метеорологічного прогнозування», гроза вважається небезпечним метеорологічним явищем (1 рівень небезпеки).

З листів Українського гідрометеорологічного центру від 3 липня 2019 року за вих. № 01-20/809 та від 21 серпня 2019 року за вих. № 01-20/1004 вбачається, що за оперативними даними метеорологічного станції Київ (пр. Науки, 37) 7 червня 2019 року вночі невеликий дощ, кількість опадів 5 мм, вдень опадів не було, вітер південних напрямків, 1-2 м/с. Небезпечні та стихійні явища не відмічалися.

Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши надані на їх підтвердження докази, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва не надало суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що причиною зламу та падіння 7 червня 2019 року дерева стали погодні умови у вигляді гроз і дощів, що призвели до перенасичення вологою крихкої деревини дерева, оскільки листи Українського гідрометеорологічного центру від 25 жовтня 2019 року, від 3 липня 2019 року та від 21 серпня 2019 року про те, що 5, 6, 7 червня 2019 року був помірний, невеликий дощ, не дають підстав для висновку про перенасичення вказаного дерева вологою.

Також колегією суддів враховується, що 6, 7 червня 2019 року не було пориву вітру від 25 м/с і більше, тому не має підстав вважати, що шкоду позивачу завдано внаслідок непереборної сили, а тому відсутні підстави для звільнення відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва від відповідальності.

Проте судді не погодилися з розміром матеріальної шкоди, завданої позивачу, що відповідає вартості відновлювального ремонту автомобіля. Апеляційний суд вирішв, що відшкодуванню підлягає вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу вказаного автомобіля.

При цьому, колегією суддів також враховується, що позивачем не надано доказів на підтвердження проведення ним фактичного відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок падіння дерева.

Раніше «Судово-юридина газета» досліджувала, чи є належним доказом відомості Google Maps з точки зору суддів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.