Кабінет Міністрів штучно блокує можливість розгляду Конституційним Судом питання про конституційність встановлення карантину. Про це повідомила заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики, представниця парламенту в КСУ Ольга Совгиря.
Справа в тому, що як тільки КСУ приступає до питання розгляду питання конституційності «карантинних» постанов Кабміну, останній змінює свою постанову, ухвалює нову, чим створює підставу для закриття конституційного провадження.
Така ситуація вже трапилася з постановою Уряду від 20 травня 2020 року №392.
Так, у Рішенні КСУ №10-р/2020 від 28.08.2020 стосовно цієї «карантинної постанови» КСУ наголосив: «обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом – актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України».
Тобто, він вказав, що Кабмін не може встановлювати карантин своїми постановами – це має робити Верховна Рада законами.
Однак вже під час розгляду КСУ цієї справи Кабінет Міністрів постановою про внесення змін від 17 червня 2020 року №500 вніс зміни до постанови №392 і певні норми виключив. А втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції, є підставою для закриття конституційного провадження. Отже, КСУ був вимушений закрити його в цій частині.
Ольга Совгиря розповіла, що це трапиться знову.
«Ігри Кабміну з постановами про встановлення карантину.
23 листопада 2020 року до Конституційного Суду надійшло подання народних депутатів, у якому було оскаржено окремі положення постанови Кабінету Міністрів України №641, якою було запроваджено так званий «карантин вихідного дня» (пункту 15). Також було оскаржено положення постанови, яким передбачається заборона проведення закладами охорони здоров’я планових заходів з госпіталізації, крім тих, що передбачені цією постановою (підпункту 17 пункту 10).
8 грудня ухвалою Третьої колегії суддів Другого сенату КСУ було відкрито провадження у цій справі лише в частині заборони проведення закладами охорони здоров’я планових заходів з госпіталізації, оскільки положення про карантин вихідного дня на цей момент вже втратили чинність.
Втім Кабмін не забарився та наступного дня – 9 грудня – прийняв нову постанову №1236, змінивши у назві попередньої лише одне слово: «…запровадження посилених протиепідемічних заходів…» на «…запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів…».
На підставі нової постанови №1236 втратили чинність положення підпункту 17 пункту 10 постанови № 641 про планові заходи з госпіталізації. Це означає, що Конституційний Суд не зможе аналізувати це питання на предмет конституційності, оскільки втрата чинності актом (його окремими положеннями) є підставою для закриття провадження у справі.
Залишається відкритим питання про те, яку ж ухвалу у цій справі могла постановити Велика палата КСУ 10 грудня 2020 року та що буде розглядати Суд під час її письмового розгляду?
Найцікавішим у цій історії з багатьма невідомими є те, що незважаючи на втрату чинності підпунктом 17 пункту 10 Постанови № 641, її було викладено в АНАЛОГІЧНІЙ РЕДАКЦІЇ підпункту 19 пункту 2 Постанови № 1236, а це означає, що фактично оспорювана суб’єктом права на конституційне подання правова регламентація особливостей проведення закладами охорони здоров’я планових заходів з госпіталізації на період дії карантину, залишилася незмінною, однак КСУ не зможе її розглядати через формальну втрату чинності оскаржуваною постановою!
Вважаю, що така практика є неприпустимою, оскільки у такий спосіб Кабмін ШТУЧНО блокує можливість розгляду його актів Конституційним Судом України та позбавляє громадян можливості захисту порушених конституційних прав!» — зазначила Ольга Совгиря.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що суддя КСУ Ігор Сліденко порівняв режим карантину в Україні із Варшавським гетто.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.