Факт перебування фізичної особи на утриманні померлого має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування, навіть коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 210/343/19.
Обставини справи
Позивач звернулась до суду з позовом до Фонду соціального страхування України в особі Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі - Фонд соціального страхування України або Фонд) про встановлення факту перебування на утриманні.
Позов обґрунтовано тим, що з 1967 року вона перебувала у шлюбі з чоловіком, вони вели спільне господарство і проживали разом у квартирі. До його смерті вона знаходилась на його утриманні. Сама отримувала пенсію, але сукупний дохід чоловіка перевищував її дохід, оскільки він, окрім пенсії, також отримував соціальну допомогу, у зв`язку з тим, що за життя хворів на професійне захворювання. Посилалась на те, що за станом здоров`я потребує лікування, оскільки хворіє на хворобу крові. Вважала, що як утриманець має право на отримання соціальних виплат. З цього приводу зверталася до відповідача, але останній відмовив їй та запропонував звертатись до суду для встановлення факту перебування на утриманні.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позов задоволено. Встановлено факт перебування особи на утриманні померлого чоловіка.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що допомога, яка їй надавалась, була для неї хоча і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постановою Дніпровського апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Фонд соціального страхування України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яка обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій проігноровано відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували перебування позивача на утриманні чоловіка. Крім того, позивач отримує пенсію за віком, яка забезпечує її прожитковий мінімум.
Висновок Верховного Суду
Суддів ВС підкреслили, що відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени померлого годувальника, які були на його утриманні.
Згідно зі статтею 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім’ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право на нову пенсію.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування, навіть коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
ВС зазначив, що якщо крім допомоги, що надавалася померлим, вона мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів для існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов’язок щодо утримання цього члена сім’ї. Основне значення допомоги необхідно з’ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Встановивши, що допомога, яка надавалась померлим чоловіком, була для неї хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого чоловіка.
ВС зазначив, що доводи касаційної скарги стосовно того, що позивач отримує пенсію за віком, яка забезпечує її прожитковий мінімум, встановлений законом, не приймаються Верховним Судом до уваги, оскільки судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що сам по собі факт отримання позивачем пенсії, який забезпечував її прожитковий мінімум, не має правового значення для вирішення даного спору.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився щодо індексації при перерахунку пенсій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.