Юрисдикцію спорів щодо призначення керівника державного підприємства визначила ВП ВС

Спори з приводу зайняття посади керівника державного підприємства, до видання адміністративно-правового акту щодо призначення на посаду, у разі, якщо призначення на таку посаду за законодавством здійснюється міністерством, іншим органом виконавчої влади, не є такими, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 635/551/17.

ВП ВС виходила з того, що процедура зайняття посади керівника державного підприємства не відбувається у порядку звичайних трудових (контрактних) правовідносин, а у рамках реалізації міністерством, Фондом державного майна, іншим органом, який здійснює управління об'єктами державної власності, на основі спеціального законодавства, у даному випадку відповідно до Порядку № 777 (мається на увазі Постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки»), владних функцій щодо організаційно-кадрового забезпечення ефективного функціонування державного сектору економіки.

Тобто, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У справі, яка переглядалася Великою Палатою Верховного Суду, позивачка звернулася до суду з позовними вимогами до суб'єкта владних повноважень (Мінагрополітики) про:

• визнання протиправною бездіяльності Мінагрополітики щодо погодження її кандидатури на посаду директора ДП;
• визнання погодженою її кандидатури на посаду директора цього державного підприємства;
• зобов'язання Мінагрополітики вчинити дії щодо призначення позивачки на посаду директора ДП, як переможниці конкурсу, проведеного згідно з Порядком № 777.

06 червня 2017 року рішенням Харківського районного суду Харківської області позов задоволено. 

Суд зробив висновок, що належним способом відновлення порушених прав та законних інтересів позивачки, крім визнання протиправною бездіяльності відповідача, буде зобов'язати його вчинити дії щодо призначення позивачки на посаду директора підприємства, бо саме такий спосіб захисту буде ефективним та відновить права позивачки. Саме по собі визнання бездіяльності протиправною без визначення дій, які необхідно вчинити органу державної влади для відновлення порушених прав позивачки, є неефективним способом їх захисту та може створити юридичну невизначеність і, як наслідок, відсутність позитивних змін для останньої.

25 жовтня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу Мінагрополітики залишено без задоволення, рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 червня 2017 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про протиправну бездіяльність відповідача щодо невчинення передбачених Порядком № 818 дій (Порядок погодження з Головою Ради міністрів Автономної республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади) при процедурі погодження кандидатури позивача на посаду директора ДП та обґрунтовано визнав її кандидатуру погодженою на цю посаду, адже вказана бездіяльність має характер свавільної та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, зокрема постановах Кабінету Міністрів України, якими відповідач має керуватися у своїй діяльності згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Проте Велика Палата Верховного Суду визнала, що у цьому випадку Харківський районний суд Харківської області та Апеляційний суд Харківської області не є «судом, встановленим законом» для розгляду зазначеного спору, адже спір підвідомчий судам не цивільної, а адміністративної юрисдикції, скасувала всі попередні рішення та закрила провадження у справі.

Раніше ВП ВС нагадала про коло осіб, які мають право оскаржувати рішення ВРП.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.