Проблеми і реформування юридичної освіти

У режимі відеоконференції відбулася Всеукраїнська конференція «Вища юридична освіта в ХХІ столітті: виклики та перспективи розвитку». Організаторами виступили: Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (НЮУ), Факультет міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ІМВ), Інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ІП), Юридичний факультет Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», Юридичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Національна академія внутрішніх справ (НАВС), Харківський національний університет внутрішніх справ (ХНУВС), Національна академія Служби безпеки України (НА СБУ), Університет державної фіскальної служби України (УДФС), Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (НАДПС), Академія Державної пенітенціарної служби України (АДПС), Національна академія Національної гвардії України (НАНГ), Навчально-науковий інститут права Сумського державного університету, Українська асоціація міжнародного права, Інститут законодавства Верховної Ради України, Європейська асоціація студентів права (ELSA Україна).

Величезна частина дискусії була присвячена реформуванню юридичної освіти. 6 листопада Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій опублікував проект Концепції розвитку юридичної освіти в Україні. Зокрема, нею пропонується скорочення юридичних шкіл, ліквідація спеціальності «Міжнародне право», а навчання на спеціальності «Право» буде здійснюватися лише за ступенем магістра на денній формі – заочну форму, навчання на бакалавра та молодшого бакалавра також пропонують ліквідувати. Серед виступів присутніх можна виокремити, зокрема, такі.

Обговорення відбувалося у трьох секціях

СЕКЦІЯ 1. Структурні зміни у вищій юридичній освіті: формальні чи сутнісні.

СЕКЦІЯ 2. Забезпечення академічної свободи та доброчесності як базових принципів організації освітнього процесу в правничих школах.

СЕКЦІЯ 3. Шляхи підвищення якості вищої юридичної освіти в Україні: сучасний стан та реальні практичні кроки.

Кандидат юридичних наук, доцент, Заслужений юрист України, голова правління ГО «Експертний центр з прав людини», науковий консультант Центру Разумкова Володимир Сущенко вказав на важливість юридичної професії та необхідності її модернізації. На його погляд, в українських правників не достатньо високий рівень розуміння права.

Доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, Заслужений юрист України Олександр Бандурка вказав на неприпустимість ламання правничої освіти. За його словами, у специфічних навчальних закладах, таких як університети внутрішніх справ, - високий рівень підготовки спеціалістів, яким після закінчення надається широке поле для працевлаштування, крім того, вартість підготовки одного спеціаліста у такому ЗВО набагато менша, ніж у цивільному. Він закликав вивчати чужий досвід, вдосконалювати існуючу систему, а не руйнувати її, бо це, на його думку, приведе до браку кадрів, обмеженню прав громадян і збідненню правничої професії.

Кандидат юридичних наук проректор з навчально-методичної роботи НЮУ імені Ярослава Мудрого Вячеслав Комаров вказав на роль МОН у тому, що в Україні виникло чимало юридичних вишів, які тепер обвинувачують у низькій якості навчання. Він також вказав на той факт, що треба реально оцінити стан юридичної освіти.

Доктор юридичних наук, професор, в. о. директора Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Орлюк вказала на неприпустимість позбавлення доступу до правничих знань. Підкреслила, що обмеження доступу до правничої освіти  відкидає на століття назад. Ідея наскрізної магістратури (навчання протягом 6 років з отриманням ступеня магістра, без бакалавра) нівелює академічну мобільність. Вона вказала, що це приведе до того, що виші будуть готувати не майстрів права, а підмайстрів.

Доктор юридичних наук, професор,  професор кафедри конституційного права та прав людини НАВС Анатолій Колодій висловив думку, що через пандемію класичний варіант освіти (очно, лекції тощо) вже не буде.

В ході обговорення лунали думки, що концепцію реформування правничої освіти затіяли особи, пов’язані з отриманням грантів. Саме це пояснюється тим, що нововведення зачіпають виключно правову освіту.

Обговорили учасники і проблему введення єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ). Учасники вказали на той факт, що випускники вишів мають складати багато іспитів. Також акцентували увагу на тому, що усунення університетів від видачі дипломів є порушенням автономії вишів.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.