Депутати ухвалили закон про соціальний захист в умовах карантину — що зміниться

2 грудня на пленарному засіданні Верховна Рада голосами 287 депутатів ухвалила в цілому законопроєкт №3486 Галини Третьякової. Законопроєкт передбачає внесення змін до законодавства щодо соціального захисту населення в період карантину. У пояснювальній записці авторка зазначає, що соціальне законодавство, зокрема у сфері надання допомоги у зв’язку із безробіттям, не пристосоване до діяльності в умовах жорсткого та адаптивного карантину та інших викликів сучасності.

Так, більшість положень законопроєкту спрямовані саме на зміну регулювання пов’язаного із отриманням допомоги у зв’язку із безробіттям в умовах пандемії. Звернімо увагу, що законодавці ухвалили відповідні зміни лише зараз – майже за понад 8 місяців з початку карантину. До прикладу, лише після ухвалення цього законопроєкту карантин і всі його супутні бонуси (наприклад, зупинка громадського транспорту) стануть підставою для того, щоб не відвідувати центр зайнятості раз на місяць. До цього працівники центрів мали право за таке позбавляти статусу безробітного і належної за цим статусом соціальної допомоги.

Раніше ми також повідомляли про те, що подібні «своєчасні» рішення парламенту є однією з причин того, що лише 7% законопроєктів уряду Дениса Шмигаля стали законами.

Крім того, законопроєкт визначає умови, за яких в умовах пандемії коронавірусу працівники можуть претендувати на допомогу у зв’язку із частковим безробіттям. У закон вноситься норма, яка визначає, що часткове чи повне припинення роботи підприємства у зв’язку із пандемію COVID-19 є підставою для її отримання. Змінюються також і критерії, під які мають підпадати особи, що претендують на таку допомогу. Так, зберігається вимога зменшення робочого часу щонайменше на 50%. При цьому, коли попередня редакція закону містить вимогу протягом останніх 12 місяців працювати і сплачувати податки 6 місяців сумарно, то в оновленій редакції міститься вимога працювати і сплачувати податки саме останні пів року до моменту скорочення робочого часу.

Також законопроєкт пропонує нове регулювання ряду «нековідних» питань. Наприклад:

• Зміна регулювання отримання ваучера для перепідготовки після звільнення з армії для ветеранів АТО/ООС;
• Зміна строку подачі роботодавцем інформації до центру зайнятості про плани масового вивільнення державних службовців – не пізніше 30 днів;
• Особливості проведення виплат у зв’язку із частковим безробіттям;
• Особливості сплати ЄСВ членами сімейних фермерських господарств та інше.

На цей момент звернуло увагу і Головне науково-експертне управління Верховної Ради, яке, між іншим, зазначило у своєму висновку, що частина цих питань виглядають неорганічно у цьому законопроєкті. ГНЕУ звертає увагу, що мета проєкту акта, виходячи з його назви, спрямована на врегулювання питань соціального захисту населення в умовах карантину через коронавірус, а тому інші «нековідні» питання було б доцільно винести у окремий законопроєкт.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Галина Третьякова поставила під сумнів те, що ФОПи платять принаймні 8000 гривень податків на рік.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.