Платник податку на прибуток, який є споживачем палива та використовує в господарській діяльності транспортні засоби товарної підкатегорії 8602 10 00 00, 8707 10 10 10 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), при сплаті акцизного податку в складі ціни на спожите паливо має право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за відповідний податковий (звітний) період на суму акцизного податку, сплаченого в ціні товару за такий відповідний податковий (звітний) період.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби (ДПС) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 160/4438/19 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.
Обставини справи
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив повністю, визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що після сплати постачальнику вартості підакцизного товару, в ціну якого включена сума акцизного податку, та отримання від постачальника зареєстрованої акцизної накладної ПАТ, яке використовує підакцизне дизельне пальне, є кінцевим споживачем такого підакцизного товару, набуває право застосування норми пункту 15 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Суди дослідили обставини щодо наявності в Публічного акціонерного товариства транспортних засобів відповідної товарної підкатегорії, придбання дизельного пального, що класифікується як підкатегорія 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД, сплати суми акцизного податку в ціні товару, обліку товарно-матеріальних цінностей, декларування податку на прибуток тощо, дійшли висновку про безпідставність збільшення контролюючим органом позивачеві суми грошового зобов’язання зі сплати податку на прибуток. Верховний Суд залишив без змін оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу – без задоволення.
Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому. Для отримання права на застосування платником податків зазначеної пільги мають бути дотримані такі умови: платник податку у звітному періоді отримав прибуток, а тому має податкові зобов’язання з податку на прибуток; платник податків сплатив за поточний податковий звітний період суму акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються в товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД; платник податків використав важкі дистиляти (газойль) (2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД) для транспортних засобів, що класифікуються в товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. Пункт 15 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містить застережень щодо застосування встановлених правил винятково суб’єктами господарювання, які є платниками акцизного податку з реалізації пального. Акцизний податок є непрямим податком, тому його фактичними платниками є споживачі палива, які сплачують податок у складі ціни на паливо. На користь такого висновку свідчить доповнення цим пунктом саме підрозділу «Особливості справляння податку на прибуток підприємств». Позивач, який є платником податку на прибуток, є споживачем палива та використовує в господарській діяльності транспортні засоби товарної підкатегорії 8602 10 00 00, 8707 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, при сплаті акцизного податку в складі ціни на спожите паливо товарної підкатегорії 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД має право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за відповідний податковий (звітний) період на суму акцизного податку, сплаченого в ціні товару за такий відповідний податковий (звітний) період. Таким чином, безпідставним є збільшення грошового зобов’язання з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням, і як наслідок, безпідставним є застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.