Викрадення чужого майна з шафи жіночої роздягальні спортивного центру вважається проникненням у сховище

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 404/4869/17 та встановив, що викрадення чужого майна з шафи жіночої роздягальні спортивного центру вважається проникненням у сховище.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда особу засуджено за ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України особу звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено на неї обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

За вироком суду особу визнано винуватою і засуджено за те, що вона в жіночій роздягальні спортивного центру «Д» відкрила дверцята шафи, звідки таємно, з проникненням у сховище, викрала з сумки гаманець з грошима та особистими речами, чим заподіяла матеріальну шкоду потерпілій на суму 300 гривень.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі, касатор зазначав, що в її діях відсутня кваліфікуюча ознака крадіжки проникнення у сховище, оскільки до роздягальні вільний доступ для відвідувачів спортивного клубу, а шафа не була зачинена, що не перешкоджало вільному доступу до її вмісту.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що проникнення передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення крадіжки. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої означення «проникнення» не має.

Під сховищем слід розуміти певні місця чи ділянки території, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які обладнані огорожею чи технічними засобами або забезпечені іншої охороною: пересувні автолавки, рефрижератори, контейнери, сейфи та інші сховища.

Факт входження, потрапляння у сховище чи поява у ньому іншим способом у поєднанні з іншими зовнішніми поведінковими проявами дають можливість визначити об'єктивну сторону суспільно небезпечного діяння. Із хронології та послідовності цих дій можна з'ясувати, зокрема, чи існували і які саме обмеження в доступі до майна.

Як встановлено судом першої інстанції, шафи у жіночій роздягальні спортивного центру «Д» за своїм призначенням слугують збереженню особистих речей відвідувачів та унеможливлюють доступ сторонніх осіб до їх вмісту. Дверцята шаф обладнані замками, ключі від яких видавалися кожному відвідувачу особисто. Засуджена за допомогою фізичної сили рук відкрила шафу та з сумки, яка знаходилась у шафі викрала гаманець

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що дії особи за ст. 185 ч. 3 КК судом кваліфіковано правильно.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда та ухвалу Кропивницького апеляційного суду – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив, які дії не можуть вважатися опором поліцейському.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.