Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 759/3883/17 зазначив, що позовна давність не поширюється на негаторні позови.
ВС звернув увагу, що позов власника про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України) є негаторним.
Позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов`язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі, а тому негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, доки існує саме правопорушення.
Особа, яка є власником майна, не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та/або розпорядження цим майном.
Оскільки позов у цій справі про зняття арешту з майна, щодо якого особа не позбавлена права володіння, є негаторним, тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позовна давність на такі вимоги не поширюється.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 січня 2016 року у справі № 6-2913цс15, та відповідно вказала на те, що негаторний позов може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання відповідного правопорушення.
Також КЦС послався на рішення ВП ВС, яка у своїй постанові від 30 червня 2020 року, прийнятій у справі № 638/18231/15-ц (провадження №14-712цс19), зазначила, що переведення частини боргу з одного з подружжя на іншого не може відбуватися автоматично і без згоди кредитора на підставі тільки договору чи рішення суду про поділ майна подружжя.
Раніше Верховний Суд пояснив, в яких випадках можливо виселення з гуртожитку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.