Верховний Суд висловився щодо оскарження акта перевірки

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 814/162/16.

Обставини справи

Публічне акціонерне товариство «Б» звернулось до суду з позовом про:

- визнання протиправними дій начальника інспекції ДАБК у Миколаївській області по проведенню позапланової перевірки Миколаївського відділення Публічного акціонерного товариства «Б» та складанню Акта дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- визнання протиправним та скасування протоколу інспекції ДАБК у Миколаївській області про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (щодо порушення частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- визнання протиправним та скасування протоколу інспекції ДАБК у Миколаївській області про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (щодо порушення частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»);

- визнання протиправним та скасування припису інспекції ДАБК у Миколаївській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.09.2013 № 210;

- визнання протиправним та скасування припису інспекції ДАБК у Миколаївській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.09.2013 № 211;

- визнання протиправною та скасування постанови інспекції ДАБК у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.09.2013 № 180;

- визнання протиправною та скасування постанови інспекції ДАБК у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.09.2013 № 181.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що не погоджується із зазначеним актом перевірки, протоколами, приписами та постановами з огляду на те, що дії по призначенню та проведенню перевірки були вчинені всупереч вимогам Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 № 553, висновки акту перевірки зроблені з  порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням повноважень посадових осіб, що суперечать нормам чинного законодавства, а відтак порушують права та законні інтереси позивача і тому підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано приписи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.09.2013 № 210 та від 05.09.2013 № 211.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду постанову Миколаївського оружного адміністративного суду залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

Верховний Суд дійшов висновку, що акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-який прав і обов’язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 826/4/16 та від 23 вересня 2020 року у справі № 640/2911/19.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи правову природу акта, складеного за наслідками здійсненого уповноваженими органами державного архітектурного контролю, колегія суддів не вбачає перешкод для поширення на спірні правовідносини вищенаведеної правозастосовної практики Верховного Суду, відповідно до якої акт перевірки не визнається правовим актом, який встановлює відповідальність суб’єкта господарювання, та відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.

ВС зазначив, що таке ж правове регулювання можна поширити й на спори з приводу оскарження протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які мають схожу до акта перевірки правову природу, не встановлюють відповідальності, а лише фіксують обставини вчинення правопорушення, використовуються як джерело доказової інформації при вирішенні питання про накладення відповідного стягнення, відтак позбавлені ознак рішення суб`єктів владних повноважень у розумінні процесуального закону.

Це також випливає з форми протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженої наказом Мінрегіону від 15 травня 2012 року № 240 згідно з додатком 7 до цього наказу, у якому, окрім іншого, зазначаються: виявлені порушення, їх суть із зазначенням абзаців, пунктів, частин, статей, розділів, глав нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів, і правил, проектних рішень тощо, які порушено; абзац, пункт, частина, стаття Закону № 208/94-ВР, якими передбачена відповідальність за встановлені правопорушення.

У свою чергу, штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності накладається саме постановою.

Тобто протокол у сфері містобудівної діяльності є лише засобом фіксації обставин правопорушення і джерелом доказової інформації при розгляді справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, позбавлений ознак правового акта (акта індивідуальної дії чи нормативно-правового акта), що, як вже зазначалось вище, унеможливлює розгляд вимог про його оскарження у порядку адміністративного судочинства.

У той же час, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постановах від 22 березня 2018 року у справі № П/9901/135/18, від 31 січня 2019 року у справі № 9901/56/19, від 27 червня 2019 року у справі № 9901/920/18, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Суди першої та апеляційної інстанції на наведене уваги не звернули, чим порушили норми матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії начальника інспекції ДАБК у Миколаївській області по складанню Акта дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.09.2013 та визнання протиправними і скасування протоколів Інспекції ДАБК у Миколаївській області про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.09.2013.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій начальника інспекції ДАБК у Миколаївській області Міхєєва І.Є. по складанню Акта дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.09.2013; визнання протиправними та скасування Протоколу інспекції ДАБК у Миколаївській області про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.09.2013 (щодо порушення частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») та Протоколу інспекції ДАБК у Миколаївській області про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.09.2013 (щодо порушення частини 8 статті 39 Закону України  «Про регулювання містобудівної діяльності») слід скасувати та провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про реальність господарських операцій і первинні документи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.