Законопроект про адміністративний збір: які послуги планують зробити безкоштовними

Депутати зареєстрували в Раді законопроєкт № 4380 від 16.11.2020 «Про адміністративний збір».

 Законопроєктом визначається перелік платних і безоплатних адмінпослуг, порядок визначення конкретних розмірів адміністративного збору та процедура його сплати.

Законопроєкт передбачає чіткі розміри адмінзбору за понад 170 найпопулярніших адмінпослуг.

Безплатними визначені адміністративні послуги у сфері соціального захисту населення, пенсійні послуги, послуги для неповнолітніх осіб та осіб, які потребують особливого захисту.

На безоплатній основі також надаються такі адміністративні послуги:

1) державна реєстрація народження;

2) державна реєстрація смерті;

3) видача паспорта громадянина України вперше (за умови його отримання у віці від 14 до 18 років);

4) видача дипломатичного паспорта України;

5) видача службового паспорта України;

6) видача посвідчення біженця;

7) видача посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

8) набуття громадянства шляхом репатріації;

9) реєстрація місця проживання неповнолітньої особи;

10) інші адміністративні послуги, відповідно до закону.

 Крім того, адміністративний збір за надання адміністративних послуг в електронній формі складає 75 % від розміру адміністративного збору за відповідну адміністративну послугу, що надається у паперовому вигляді та/або при фізичному зверненні за такою послугою.

Підвищений розмір адміністративного збору буде визначатися за терміновість у випадку прискореного надання адміністративної послуги за запитом суб’єкта звернення:

1) якщо адміністративна послуга надається удвічі швидше від звичайного (загального) строку - застосовується коефіцієнт 2;

2) якщо адміністративна послуга надається у день звернення, і цей строк більше, ніж удвічі швидший від звичайного (загального) строку, - як правило, застосовується коефіцієнт 5.

 Неприємним моментом законопроєкту є те, що коли заява про надання адміністративної послуги відкликається суб’єктом звернення до завершення вирішення справи, сплачений адміністративний збір не повертається.

Розмір адмінзбору визначено в абсолютних одиницях – у гривні. Таке рішення пов’язано з бажанням законотворців відмовитися від використання в нецільових сферах таких соціальних мірил як «мінімальна заробітна плата», «прожитковий мінімум» та ін.

Передбачено правило про перегляд конкретних розмірів адмінзбору кожні три роки. Це має сприяти підтриманню розмірів адмінзборів в актуальному стані. Очевидно, що ці розміри можуть не тільки зростати, але й зменшуватися, наприклад, за рахунок оптимізації процесів і використання інформаційних технологій.

У законопроєкті передбачено чимало стимулюючих норм:

- пріоритет електронних послуг над паперовими / фізичними (вартість збору на 25% нижча), аби заохочувати саме електронну комунікацію;

- право органів місцевого самоврядування встановлювати за власний рахунок пільги або призначати компенсацію щодо сплати адміністративного збору для окремих категорій громадян, що потребуватимуть такого захисту;

- вимога єдиного платежу – збору за будь-яку адмінпослугу (при потребі, з подальшим розщепленням цього платежу між різними надавачами та залученими суб’єктами).

При цьому «довідки» визначені загалом як безоплатні. Це повинно стимулювати суб’єктів надання адміністративних послуг мінімізувати видачу довідок, і переводити ці відносини у формат взаємодії між різними органами та їх структурними підрозділами, без залучення громадян.

Пропонується встановити, що за платну адміністративну послугу адміністративний збір не може бути меншим ніж 20 гривень. Це правило допоможе оптимізувати витрати і на саме адміністрування зборів. Тобто або послуга має надаватися безоплатно, або з мінімальною платою 20 гривень.

Якщо у населеному пункті відсутні установи, які надають банківські послуги, персонал суб’єкта надання адміністративних послуг або ЦНАП (включаючи територіальний підрозділ або віддалене робоче місце адміністратора) зможе здійснювати самостійне касове обслуговування.

Які проблеми розв’язує законопроєкт

Депутати звертають увагу на дві сторони проблеми.

Одна для держави та органів місцевого самоврядування.

Інша – для споживачів адміністративних послуг.

  Для держави та органів місцевого самоврядування плата за надання адміністративних послуг є недостатньо компенсаційною. Особливо це стосується органів місцевого самоврядування (ОМС), адже на них лягає основний тягар надання адміністративних послуг, у тому числі у порядку виконання делегованих повноважень, і забезпечення створення та функціонування центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Надходження у місцеві бюджети у багатьох громадах не покривають навіть витрат на оплату праці персоналу, що виконує цю роботу.

 Основна причина цієї проблеми полягає у тому, що за більшість адміністративних послуг передбачені недостатньо компенсаційні платежі (як-от, 13,60 грн за реєстрацію місця проживання), чи мізерні платежі (за реєстрацію шлюбу – держмито 85 копійок, «місцевий нотаріат» по 17 і 34 копійки тощо), або ж взагалі є безоплатними для споживачів (реєстрація бізнесу, землі тощо).

 Для громадян і суб’єктів господарювання проблема полягає у тому, що плата за надання адміністративних послуг є непрозорою, що уможливлює зловживання у цій сфері.

 Нормативні акти досі по-різному називають платежі, які мають характер плати за адміністративні послуги («державне мито», «ліцензійний збір», «плата» тощо), а також по-різному визначають і самі розміри плати (у прожиткових мінімумах, у неоподатковуваних мінімумах; у мінімальних заробітних платах; у відсотковому вимірі тощо).

 Нерідко плата за одну адміністративну послугу складається з кількох елементів, які визначені у різних нормативних актах (як-от, у паспортній сфері).

У результаті такої законодавчої невизначеності, а також окремих відомчих інтересів, із громадян у деяких сферах і досі стягуються сумнівні платежі.

 Автори законопроєкту наголошують, що у тій частині, де йдеться про безоплатні адмінпослуги для споживачів, розрахунки витрат на їх надання також повинні проводитися. Це покликано впорядкувати відносини між державою та ОМС, зокрема, шляхом компенсації з державного бюджету адміністративних витрат ОМС на надання таких адмінпослуг чи їх частини, якщо йдеться про делеговані державою повноваження, або про залучення ОМС до виконання функцій фронт-офісу.

 Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що після укрупнення районів виникли складності з реєстрацією шлюбів та народжень, бо частина громад втратила право її здійснювати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.