Як українці будуть відкладати на пенсію у 2030 році — бачення Кабміну

6 листопада Кабінет Міністрів презентував два важливих документи: Аудит економіки України та Вектор економічного розвитку. Перший за своєю суттю є «роботою над помилками» – аналіз того, що було зроблено з моменту відновлення незалежності, другий же є наслідком першого – план дій до 2030 року з урахуванням минулих помилок. Погляньмо на те, як на думку урядовців у найближчі 10 років має розвиватися система пенсійного забезпечення.

Ключовою ідеєю розвитку є відмова від солідарної системи пенсій, як це працює зараз – з людей, які працюють, стягують податок, з якого пенсіонерам виплачують пенсії. Принаймні це так має працювати. Адже фактично все дещо інакше – так, у 2018 році держава доплатила Пенсійному фонду 140 млрд гривень для того, аби забезпечити громадян пенсіями. І це при тому, що рівень пенсійного забезпечення в Україні далеко не найвищий. Для порівняння – середня пенсія у Польщі більша за українську у 7 разів.

Автори Вектору економічного розвитку відзначають, що через величезну потребу у державних дотаціях пенсії не лише «з’їдають» значну частину державного бюджету, але і не дозволяють якісно здійснювати соціальних захист інших категорій громадян: «Видатки України на соціальні виплати (без урахування пенсій) складають менше 1% від ВВП. У порівнянні із наведеними країнами ЄС цей показник у 8-20 разів менший. Разом з тим, за останній рік витрати на соціальні видатки України виросли майже в 2,5 разів, з 14 до 36 млрд грн. При цьому Україна потребує значно більше витрат на соціальну допомогу, оскільки кількість громадян за межею бідності складає 5,6%, що в 2-5 разів більше за показники порівнюваних країн».

Отже, перед країною стоїть вибір – збільшувати пенсії за рахунок бюджету, не збільшувати пенсії або ж змінити систему пенсійного забезпечення. Виходячи зі змісту Вектору економічного розвитку, уряд хоче застосувати найбільш важко підйомний для громадян у короткій перспективі сценарій – перехід до накопичувальної системи разом зі збільшенням пенсій за солідарною.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вже заявляв про те, що наш єдиний шлях – це реформа пенсійної системи. На його думку, вже за 15 років солідарна система не зможе забезпечувати українців пенсіями, а тому необхідно переходити до накопичувальної. У рамках цієї системи кожен буде «оплачувати» свою пенсію, а не чиюсь – накопичені кошти є вашою власністю, а у разі смерті на них мають право ваші спадкоємці. Створення накопичувальної системи до 2030 року є передумовою запровадження третього рівня пенсійної системи – системи недержавного пенсійного забезпечення.

Ключовою проблемою, яка вимагає дій, є співвідношення кількості працівників, які сплачують податок, що спрямовують на пенсію, та кількості пенсіонерів. В Україні це співвідношення є одним з найвищих у світі – на одного працівника припадає майже один пенсіонер. Втім, народний депутат Данило Гетманцев наводить статистику, яка говорить, що все набагато гірше – 13,4 млн громадян Україні у віці від 15 до 70 не отримували офіційних доходів у минулому році, а 5,6 млн громадян не отримували доходів протягом 10 років. Тобто пенсійне навантаження на одного працівника фактично значно більше.

Втім, варто розуміти, що після запровадження накопичувальної системи виплати чинним пенсіонерам нікуди не подінуться – їх все одно треба буде фінансувати з коштів платників податків. Накопичувальна система запрацює у чистому вигляді лише тоді, коли почнуть виходити на пенсію ті, хто не сплачував пенсійні внески за чинною зараз солідарною системою. До цього моменту працівники будуть оплачувати пенсію комусь за солідарною системою і відкладати собі – за накопичувальною.

Втім, уряд не планує на цьому зупинятися – у документі прямо прописані плани збільшувати пенсії, які сплачують за солідарною системою. Це, безперечно, потрібний захід, зважаючи на низький рівень пенсійного забезпечення в Україні. Проте також варто розуміти, що для цього потрібно буде залучати додаткові кошти. А це означає або збільшення податків, що матиме негативний вплив на розвиток економіки, або зменшення видатків у інших галузях, що також не матиме позитивних наслідків, або залучення кредитних коштів, від чого уряд планує утримуватися, або друк грошей. Імовірніше за все, Кабмін хоче і реформатором бути, але також залишити собі можливість підняти пенсії «під вибори», не наводячи при цьому прямі джерела фінансування таких ідей.

Крім вищезгаданих тверджень, про пенсії у Векторі згадували також і у дещо неочікуваних контекстах. Так, урядовці відзначають, що «ключовими перешкодами, що стримують розвиток фондового ринку в Україні, є загальний низький рівень захисту прав власності та відсутність верховенства права, нерозвинена ринкова інфраструктура, брак вільної ліквідності». Втім, вирішенням цих проблем в уряді вважають не реформу правоохоронної і судової системи, а розвиток страхування та накопичувального пенсійного забезпечення. Цілком можливо, що така пенсійна система може в перспективі звільнити частину коштів для ведення економічної діяльності, але навряд чи будь-який спосіб виплати пенсії позитивно скажеться на верховенстві права та гарантіях прав власності.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Антикоркомітет вважає, що пенсійна реформа в Україні може перетворитися на фінансову піраміду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.