Відсутність неупередженості апеляційного суду: позиція ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив рішення по справі № 15549/16 George-Laviniu Ghiurău проти Румунії. Справа стосувалась його скарги на тривалість та передбачувану несправедливість кримінального провадження проти нього через відсутність неупередженості судової установи, яка розглядала його апеляцію, а також відмову взяти свідчення у свідка проти нього. Заявник також скаржився на його умови тримання під вартою.

Обставини справи

Заявник, George-Laviniu Ghiurău є громадянином Румунії, який народився в 1987 році і мешкає в м. Орадя.

12 серпня 2010 року проти заявника було подано обвинувачення в скоєнні кримінального правопорушення фізичною особою, якій він наніс удар та поранив. 18 листопада 2010 року прокуратура прийняла рішення про відкриття кримінального провадження та вжила ряд слідчих заходів.

В обвинувальному акті від 16 липня 2013 року було вказано, що заявник повинен був постати перед судом за звинуваченням в нанесенні тяжких тілесних ушкоджень.

26 березня 2015 року суд встановив, що заявник вдарив жертву, нанісши тілесні ушкодження, які вимагали 70-денного медичного лікування та призвели до постійної фізичної недієздатності.

Суд засудив чоловіка до двох років та восьми місяців позбавлення волі за нанесення тяжких тілесних ушкоджень та наказав йому відшкодувати збитки потерпілому. Ghiurău подав апеляцію.

27 травня 2015 року суддя просила дозволу не розглядати справу, вказавши, що вона знайома з сином сторони в цивільному процесі, а також те, що адвокат останньої представляв її в цивільному провадженні. Запит про відвід був розглянутий формуванням Апеляційного суду, який відхилив його на підставі того, що ситуація судді не відповідала жодній із ситуацій несумісності, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом, а також того, що не було продемонстровано, що вона мала інтерес в справі, про яку йдеться.

Заявник  просив відібрати свідчення у свідка, якого не вдалося допитати в першій інстанції. Виклик до суду був виданий 24 червня 2015 року, але не вдалося встановити місцезнаходження свідка.

15 вересня 2015 року апеляційний суд частково задовольнив апеляцію заявника і зменшив вирок до двох років позбавлення волі. Він підтвердив встановлення фактів судом першої інстанції та виправдання заявника. Заявник  знаходився під вартою  у в’язниці в м. Орадя з 16 вересня 2015 року до 29 листопада 2016 року.

Покладаючись на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Конвенції, заявник скаржився на те, що життєвий простір, виділений йому у в’язниці в м. Орадя, був недостатнім, а умови його тримання під вартою там були поганими. Відповідно до  статті 6 § 1 та 3 (d) (право на справедливий судовий розгляд/право на допит свідків проти нього) він зокрема, стверджував, що суддівська колегія Апеляційного суду не була неупередженою, і критикував суди, які розглядали цю справу, за те, що вони не відібрали свідчення  в одного свідка та не вжили необхідних заходів для забезпечення його присутності для надання свідчень.

Розглянувши всі обставини справи, Суд констатував порушення статті 3 – у зв’язку з умовами тримання під вартою у в’язниці м. Орадя з 16 вересня до 6 листопада 2015 року та з 1 березня до 1 вересня 2016 року.

Відсутність порушення статті 3 – у зв’язку з умовами тримання під вартою у в’язниці м. Орадя з 6 листопада 2015 до 1 березня 2016 року і з 1 вересня до 29 листопада 2016 року.

Відсутність порушення статті 6 § 1 – щодо неупередженості Апеляційного суду.

Відсутність порушення статті 6 § 1 та 3 (d) – щодо відсутності можливості допитати свідка під час слухання.

Справедлива сатисфакція: 1 000 євро (моральна шкода) та 650 євро (видатки і витрати).

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.