Чи буде скорочення юридичних ЗВО та скасування правничої заочки: коментар авторів Концепції розвитку юридичної освіти

Комітет Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій опублікував проект Концепції розвитку юридичної освіти в Україні. У Концепції прописано, що в Україні надмірна кількість закладів вищої освіти, що готують правників, пропонується ліквідувати спеціальність «Міжнародне право» та проводити навчання зі спеціальності «Право» лише за ступенем магістра на денній, а не заочній формі.

На що чекати студентам та викладачам «Судово-юридичній газеті» спільно прокоментували доктор юридичних наук, професор, народний депутат, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина та державний експерт експертної групи з питань нормативно-правового забезпечення вищої освіти і освіти дорослих директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олександр Пижов.

Хто автори даної концепції

Над проектом Концепції розвитку юридичної освіти працював великий колектив. Початкова редакція була напрацьована в Міністерстві освіти і науки України відповідною робочою групою весною 2019 р. Згодом й при Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій була створена робоча група, до складу якої ввійшли народні депутати, представники виконавчої гілки влади, закладів вищої освіти, професійного юридичного середовища. До роботи над текстом долучалась багато експертів з права та вищої освіти, загальна редакція концепції зроблена професорами Гришиною Ю. М., Кузнєцовою Н. С., Бойком А. М., доцентом Шемелинцем І. І., Пижовим О. М. та іншими. Подальші консультації та доопрацювання тривали більше року. Концепцію обговорено в основних регіональних центрах юридичної освіти (Київ, Харків, Одеса та Львів).

У проекті прописано, що в Україні надмірна кількість закладів вищої освіти, що готують правників. Чи варто очікувати скорочення юридичних факультетів, кафедр, викладачів. Хто і за якою схемою буде визначати, кого скоротити.

Проект Концепції та вже діюча редакція Закону України «Про вищу освіту» запроваджує окремі процедури ліцензування освітньої діяльності за «регульованими спеціальностями», якими є обидві юридичні спеціальності (081 «Право» та 293 «Міжнародне право»). Питання скорочення чи оптимізації мережі закладів освіти не стоїть на порядку денному, стоїть питання якісної освіти в спроможних на те закладах вищої освіти. Ті заклади, що відповідатимуть ліцензійним умовам, будуть здійснювати відповідну підготовку фахівців. Ліцензійні умови провадження освітньої редакції затверджуються Кабінетом Міністрів України, зараз вже готується їх нова редакція відповідно до змін у Законі України «Про вищу освіту».

Хто проводив дослідження і як визначив, що в Україні низька якість юридичної освіти, про що прописано в проекті Концепції

Таких досліджень достатньо велика кількість. Основні перелічені на останній сторінці проекту Концепції, кожен може з ними ознайомитись та їх опрацювати. Вони були публічно представлені та обговорені.

«Системні аналітичні дослідження щодо стану юридичної освіти в Україні, на яких базується дана Концепція:

1. Звіт щодо стану юридичної освіти та науки в України (2011).
2. Аналітичний звіт за результатами виконання проекту «Залучення громадськості до формування рамки кваліфікацій правничої професії шляхом проведення аналізу обсягу знань, переліку навичок і умінь, якими має володіти випускник юридичного вищого навчального закладу, щоб відповідати вимогам сучасного ринку праці» (2015).
3. Аналітичне дослідження за результатами освітніх вимірювань «Стан юридичної освіти в Україні» (2018).
4. Статистичне дослідження «Стан юридичної освіти в Україні» (2018).
5. Звіт за результатами аналітичного дослідження «Знання та навички випускників юридичних факультетів та закладів вищої освіти через призму відповідності потребам ринку праці»(2018).
6. Аналітичне дослідження «Стандартизовані освітні вимірювання 2018 року у вищій юридичній освіті: Єдине фахове вступне випробування та Єдиний вступний іспит» (2019).
7. Результати національних опитувань правників, працівників апарату суду та присяжних в 2019 році (див. Розділ «Реформа юридичної освіти»).
8. Review of the Education Sector in Ukraine (2019).
9. Біла книга з реформування української юридичної освіти (2015).

Чому пропонують готувати спеціалістів тільки зі спеціальності «Право»?

Ми маємо, нарешті, остаточно визначитись, за якою спеціальністю готуються майбутні юристи, а представники спеціальності 293 «Міжнародне право» мають сказати, вони юристи чи міжнародники. Це дуже дискусійне, але важливе питання, це питання про зміст освіти та галузеву ідентичність. Не вбачається жодних проблем в існуванні освітніх програм з міжнародного права чи трансатлантичного права тощо в рамках спеціальності 081 «Право», це нормальна практика. Острахи, що знищується школа міжнародного права, що розвивалась більше 70 років, - це не більше, ніж маніпуляція. Підготовка «юристів-міжнародників» буде збережена, й така підготовка тільки виграє від свого логічного місця в рамках спеціальності 081 «Право».

Чи не є заборона заочки на праві обмеженням права громадян на освіту?

Ні, оскільки держава, що має гарантувати та забезпечувати якість освіти, визначає такі межі регулювання. Ми констатуємо, що якість вищої юридичної освіти, що здобувається за заочною формою, менш якісна за аналогічну освіту, здобуту за денною формою здобуття освіти. Це підтверджують дослідження результатів єдиного фахового вступного випробування з права. Тому зараз дискутується питання, чи може юридична освіта здобуватися заочно. Це не обмеження права на вищу освіту, це певна гарантія якості такої освіти. Можливо, заочна форма повинна залишитися, але її зміст та структура навчального процесу повинні бути переглянуті. Також необхідно передбачити особливості здобуття юридичної освіти за дистанційною формою працюючими людьми, «дорослими», для цього необхідно розвивати дистанційні технології у вищій освіті та гнучку організацію освітнього процесу закладом освіти (навчання у вечірній час, у вихідні дні тощо).

Навіщо запроваджувати в праві наскрізну магістратуру?

Наскрізна магістратура (здобуття ступеня магістра на основі повної загальної середньої освіти) дозволить якісніше забезпечувати освітній процес, належним чином організовувати практичну підготовку. За аналізом кваліфікаційних вимог на зайняття посад юридичного спрямування, переважна більшість роботодавців, як приватних так і державних, вимагають наявність диплома магістра. За винятком поодиноких випадків, магістерські освітні програми є дублюванням навчання в бакалавраті, в кращому випадку із приставкою «актуальні проблеми». Наскрізна магістерська освітня програма дозволить здійснювати підготовку по-справжньому кваліфікованих юристів. Тривати вона буде 5 років.

В Концепції прописано впровадження наглядових рад та дорадчих рад представників правничої професії при підготовці правників – хто туди входитиме і хто їх фінансуватиме?

Ринок праці активно має включатися в освітню підготовку. Сьогодні ми бачимо інертність та байдужість юридичного бізнесу до юридичної освіти, це необхідно виправляти. Залучення практиків до освітнього процесу та «нагляд» практиків за теоретичним навчанням, на наш погляд, має стимулювати освітню підготовку розвиватись.

У Концепції прописано: «Забезпечення ефективної системи акредитації освітніх програм правничих шкіл іноземними акредитаційними агентствами», - це означає що іноземці будуть моніторити наші виші?

Це положення на сьогодні - реалія Закону України «Про вищу освіту». Багато закладів вищої освіти вже акредитували свої освітні програми в іноземних акредитаційних агентствах. Перелік таких агентств визначає Кабінет Міністрів України. У закладу вищої освіти є вибір, погодитись на акредитаційну експертизу в Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти або звернутись до іноземних акредитаційних агентств, це нормальна світова практика та не новела для українського освітнього середовища. Це добровільний вибір. Окрім того, незабаром в Україні з’являться незалежні акредитаційні агентства, що отримуватимуть у Національного агентства право акредитувати освітні програми закладів вищої освіти. 

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що  у режимі відеоконференції відбулося експертне обговорення «Проект Концепції розвитку юридичної освіти очима професійної правничої спільноти».

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.