Хто винен і що робити: рецепт від Конституційного Суду України

У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) продовжують лякати вище керівництво держави пресрелізами про те, що високопосадовці тепер можуть брати хабарі , начебто на підставі рішення КСУ.

Втім, НАЗК досі не спромоглося звернутися до КСУ за роз’ясненням рішення від 27.10.2020 №13-р/2020, що стосувалося повноважень НАЗК.

Раніше суддя КСУ-доповідач по справі Ігор Сліденко прямо заявив, що на розвиток подій вплинули дії Національного агентства з питань запобігання корупції та його голови Олександра Новікова. «Починаючи десь з початку 2020 року, НАЗК та його керівник почали чинити системний тиск на суддів КСУ», - зауважив він в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті».  

«Дана ситуація штучно інспірована. Ніякої загрози антикорупційній системі чи функціонуванню окремих органів не існує. Ті зміни, які вніс КСУ, це три дні законодавчої роботи по внесенню змін до законодавства.

Те, що пан Новіков робив з Реєстром, коли він закривав його, це видумки пана Новікова, щоб інспірувати ситуацію. З рішення КСУ це не випливає. Якщо пан Новіков не розумів, що робити – він мав звернутися до Конституційного Суду, і КСУ дав би роз’яснення. КСУ міг би зібратися хоч вночі і написати пану Новікову, що реєстр закривати не потрібно.

І перевіряти інших публічних осіб, зокрема депутатів місцевих рад, теж можна.

А пан Новіков вирішив ситуацію загострити і показати так, ніби КСУ хоче скасувати весь державний лад», - зазначив Ігор Сліденко.

Згодом суддя КСУ Володимир Мойсик також зауважив, що у випадку необхідності учасники провадження могли б звернутися до КСУ за роз’ясненням.

Втім, ані у НАЗК, ані у представника Президента в КСУ Федора Веніславського часу на це поки не знайшлося.

Сам же КСУ не може дати таке роз’яснення за власною ініціативою, адже має діяти на підставі статті 95 Закону «Про Конституційний Суд України», відповідно до якої за клопотанням учасника конституційного провадження, який брав участь у справі, КСУ може роз’яснити порядок виконання рішення, висновку Суду.

Однак, як стало відомо нашому виданню, проект такого роз’яснення все ж таки у КСУ підготували.

Зокрема, в ньому йдеться про те, що Рішення Конституційного Суду України №13-р/2020 стосується лише тих повноважень НАЗК, які надають функції контролю виконавчої влади над судовою гілкою влади.

«Тобто юридичні наслідки такої неконституційності стосуються виключно суддів системи судоустрою України і суддів Суду», - підкреслюється в документі (така теза, до речі, випливає і з того, що КСУ роз’єднав питання конституційного подання).

Разом із тим, розуміння рішення Суду має відбуватися через системний аналіз його мотивувальної та резолютивної частини. Це стосується і Рішення, особливо з огляду на те, що Суд не міг викласти його резолютивну частину по-іншому, а саме вказавши на неконституційність оспорюваних положень Закону у частині їх відношення до носіїв судової влади, використавши формулювання «за виключенням суддів системи судоустрою та суддів Суду». У такий спосіб була б створена нова норма Закону, що є виключним повноваженням Верховної Ради.

«Підсумовуючи викладене, наголошуємо, саме таке Рішення ухвалив Суд, інше його розуміння є штучним спотворенням його змісту і волевиявлення суддів Суду при голосуванні», - зауважується в документі.

Таким чином, Суд наголосив, що його Рішення не означає скасування контролю за декларуванням посадовців і електронне декларування для них як інститут КСУ не відміняв. Це свідчить, що Верховній Раді достатньо буде внести відповідні коригування до Закону «Про запобігання корупції».

Чи прислухаються до цієї думки депутати, стане відомо вже за тиждень.

Нагадаємо, що раніше народні депутати від фракції «Слуга народу» Денис Маслов та Богдан Торохтій зареєстрували у Верховній Раді законопроект на виконання рішення КСУ щодо повноважень НАЗК та електронного декларування № 4312 від 03.11.2020.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.