Починаючи із 7 листопада, для ввезення товару на митну територію України, у тому числі з метою транзиту, перевізник або митний брокер від його імені обов'язково повинен подавати загальну декларацію прибуття (ЗДП) до перетину кордону у встановлений строк, який залежить від виду транспорту.
Держмитслужба на своїй офіційній сторінці роз’яснила основні моменти нововведення у митних процедурах.
Так, зокрема, ЗДП подається до митного органу, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон України, у вигляді електронного повідомлення, засвідченого електронним цифровим підписом, через кабінет користувача або через АРІ інтерфейс для подачі з різних систем. Можливість подання ЗДП в паперовому вигляді не передбачена митним законодавством, паперового вигляду (форми) ЗДП не існує. Крім того, це має бути резидент, адже на сьогодні наявність кваліфікаційного електронного підпису (КЕП) у нерезидентів не передбачена законодавством України.
Запровадження загальної декларації прибуття регулюється положеннями пункту 12-1 частини першої статті 4, пункту 5 частини другої статті 191, статей 194-1 та 194-2 Митного кодексу України, а також наказом Міністерства фінансів України від 13.08.2020 № 502 «Про затвердження Переліку відомостей, що вносяться до загальної декларації прибуття», який опублікований та набув чинності 28 жовтня 2020 року.
ЗДП є аналогом Entry Summary Declaration (ENS), яка функціонує в країнах ЄС. Відомості, які зазначаються в ЗДП, будуть використовуватись для аналізу ризиків із метою безпеки та надійності. Держмитслужба обіцяє здійснювати аналіз ризиків за ЗДП протягом однієї години з моменту її отримання. Після цього перевізник проходить визначені митні формальності, ретельність і тривалість яких залежить від результатів аналізу ризиків. Водночас передбачено зниження ступеня ризику в разі отримання статусу авторизованого економічного оператора (АЕО), що зазначається в ЗДП.
Проте у нововведення є свої виключення. Згідно з частиною другою статті 194-1 Митного Кодексу ЗДП не подається у разі ввезення:
1) товарів, що переміщуються морськими, річковими та повітряними суднами, які під час перебування на митній території України не роблять зупинок у портах чи аеропортах, розташованих на цій території;
2) товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі;
3) листів, поштових карток та секограм;
4) товарів, що переміщуються відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу;
5) військової техніки та інших товарів, передбачених статтею 252 цього Кодексу;
6) товарів, що ввозяться на митну територію України особами, яким надано митні пільги, передбачені статтями 383 - 386, 388, 389, 391 і 392 Кодексу, та які ввозяться на митну територію України у зв’язку з наданням таких пільг;
7) товарів, що переміщуються із застосуванням книжки (карнета) А.Т.А.;
8) товарів, що переміщуються громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, у ручній поклажі або в супроводжуваному багажі;
9) товарів, що ввозяться для спортивних цілей учасниками офіційних спортивних змагань;
10) припасів, які знаходяться на борту транспортного засобу, що прибуває на митну територію України;
11) транспортних засобів особистого користування;
12) товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій;
13) органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.