Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив рішення по справі № 31434/15 Vanyo Todorov проти Болгарії. Справа стосувалася його скарги на те, що він не міг отримати статус сторони в кримінальному провадженні у зв’язку з вбивством брата або отримати компенсацію за шкоду, яка, як він стверджував, була завдана йому особисто внаслідок смерті.
Заявник, Vanyo Petkov Todorov, є громадянином Болгарії, який народився у 1956 році та мешкає в м. Софія.
У січні 2014 року Todorov виявив тіло померлого брата на подвір’ї його будинку. Поліція негайно розпочала розслідування, під час якого свідки вказали, що вони бачили, як сусід жертви (G.V.) сперечався з ним і вдарив його палицею.
Під час розслідування Todorov скаржився на те, що певні факти не були достатньо прояснені, зокрема, зникнення деяких предметів з будинку брата, таких як мобільний телефон, телевізор і купони на знижку.
У липні 2014 року слідчий поліції рекомендувала притягти G.V. до судової відповідальності за вбивство і закрила розслідування. У відповідь на заперечення Todorov щодо відсутніх предметів вона пояснила, мобільний телефон жертви був знайдений в будинку третьої особи, яка стверджувала, що придбала його в незнайомої особи, а інші предмети не були знайдені.
Через декілька днів Todorov написав листа до прокуратури м. Софія, в якому він скаржився на те, що він не міг отримати статус сторони в кримінальному провадженні. Крім того, він попросив перекваліфікувати злочини як розбій із пограбування за обтяжуючих обставин з вбивством, також стверджуючи, що розслідування було неповним.
У жовтні 2014 року прокуратура повідомила Todorov, що згідно з прецедентним правом Суду він не міг бути стороною в провадженні, а також те, що лише спадкоємці, яким була завдана моральна шкода внаслідок правопорушення, могли отримати цей статус, а саме чоловік/дружина, батьки та діти жертви.
У грудні 2014 року під час першого слухання справи G.V. Todorov подав заяву про приєднання до провадження як сторони обвинувачення та цивільної сторони, вимагаючи відшкодування збитків за предмети, які, як він стверджував, були викрадені з будинку брата. Суд, який встановив, що Todorov був єдиним спадкоємцем померлого, відхилив цей запит на основі прецедентного права Верховного Суду.
Згодом Todorov подав апеляцію. Проте апеляційний суд підтримав рішення обласного суду, вказавши, що Todorov не мав права вимагати відшкодування моральної шкоди, оскільки прецедентне право Верховного Суду не надавало братам і сестрам такого права, а також відшкодування матеріальної шкоди, оскільки злочин пограбування не був прийнятий прокуратурою.
У січні 2015 року G.V. був засуджений до 10 років позбавлення волі.
Покладаючись на статтю 2 (право на життя) Європейської конвенції Todorov скаржився на те, що розслідування було недостатнім, а також на те, що національні суди відмовилися надати дозвіл на приєднання як сторони в кримінальному провадженні у зв’язку з вбивством брата, стверджуючи, що йому таким чином перешкоджали брати участь в провадженні та вимагати відшкодування збитків за його втрату внаслідок смерті.
Розглянувши обставини, Суд констатував порушення статті 2 (розслідування)
Справедлива сатисфакція: 12 000 євро (моральна шкода) та 3 200 євро (видатки і витрати).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.