Парламент може розширити підстави для висловлення недовіри Генпрокурору

5 листопада Верховна Рада ухвалила за основу законопроект щодо забезпечення ефективної реалізації парламентського контролю № 4131 від 18.09.2020.

Список авторів є більш, ніж солідним: Дмитро Разумков, Давид Арахамія, Олександр Корнієнко, Юрій Бойко, Юлія Тимошенко, Ірина Геращенко, Сергій Рахманін, Анастасія Радіна, Андрій Герус та інші. 

Цим документом пропонується посилити контроль Верховної Ради за виконавчою гілкою влади. Окрім того, вносяться зміни стосовно контролю депутатів за діяльністю силових відомств.

Так, до Регламенту Верховної Ради додається нова стаття 232-3 «Розгляд Верховною Радою звіту Генерального прокурора про діяльність прокуратури».

Відповідно до неї Верховна Рада один раз на рік розглядає звіт Генерального прокурора про діяльність прокуратури.

Звіт Генерального прокурора про діяльність прокуратури не пізніш як за 15 днів до дня розгляду на пленарному засіданні передається до комітету, до предмета відання якого належать питання організації та діяльності органів прокуратури, а також надається народним депутатам.

За підсумками обговорення звіту Верховна Рада може прийняти постанову про висловлення недовіри Верховної Ради Генеральному прокуророві. Таке рішення приймається без додаткового включення цього питання до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради.

Прийняття постанови про висловлення недовіри Верховної Ради Генеральному прокуророві здійснюється відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради і має наслідком його відставку з посади.

Відповідно вносяться зміни і до статті 213 Регламенту, яка наразі регулює порядок висловлення недовіри Генеральному прокуророві. Так, передбачено, що дія статті не поширюється на висловлення недовіри Генпрокурору у випадку, передбаченому новою статтею 232-2. Тобто немає необхідності для включення до порядку денного сесії Верховної Ради збирати підписи не менш як третини народних депутатів від конституційного складу.

Відповідні зміни з’являються і в законі про прокуратуру:

«2. Генеральний прокурор щороку, до 1 квітня, подає Верховній Раді України звіт про діяльність прокуратури, який повинен містити інформацію про:

1) статистичні та аналітичні дані про виконання функцій, покладених на прокуратуру;

2) взаємодію з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

3) співпрацю з компетентними органами іноземних держав, міжнародними та іноземними організаціями, укладені міжвідомчі міжнародні договори, виконання у межах компетенції органів прокуратури міжнародних договорів, визначених у статтях 92 і 93 цього Закону;

4) співпрацю з недержавними організаціями і засобами масової інформації;

5) фактичну чисельність органів прокуратури у розрізі чисельності прокурорів, державних службовців, інших працівників, підвищення їхньої кваліфікації, проходження спеціальної підготовки, діяльності Тренінгового центру прокурорів України;

6) забезпечення незалежності прокурорів, зокрема кількість повідомлень про загрозу незалежності прокурора, які надійшли до Ради прокурорів України, та інформацію щодо прийнятих за такими повідомленнями рішень;

7) забезпечення законності та доброчесності у діяльності прокуратури, зокрема:

кількість перевірок доброчесності прокурорів, проведених підрозділами внутрішньої безпеки, та інформацію щодо прийнятих за такими перевірками рішень;

кількість проведених службових розслідувань, інформацію щодо приводів і підстав для їх призначення та проведення і прийнятих рішень за результатами проведення таких службових розслідувань;

кількість звернень та судових справ щодо відшкодування державою шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, та розмір такої шкоди, відшкодований державою за звітний період, а також кількість судових справ щодо зворотної вимоги держави до прокурорів та сума коштів, витребувана за задоволеними судом зворотними вимогами держави;

кількість дисциплінарних скарг щодо прокурорів, інформацію щодо прийнятих рішень за результатами розгляду таких скарг, зокрема кількість рішень про наявність дисциплінарних проступків прокурорів та накладені дисциплінарні стягнення;

8) функціонування прокурорського самоврядування;

9) кошториси органів прокуратури та їх виконання;

10) відомості, зазначені у пунктах 1-9 цієї частини щодо діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

12) інші відомості, що стосуються результатів діяльності.

Генеральний прокурор особисто звітує про діяльність органів прокуратури перед Верховною Радою України на її пленарному засіданні».

Разом з тим, у висновку профільного Комітету ВР зазначається таке:

«Комітет  звернув увагу на запропоновану  процедуру звітування Генерального прокурора - зміни до статті 213 та доповнення Регламенту Верховної Ради України новою статтею 232²   щодо висловлення  недовіри Генеральному прокурору.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади. У  частині  другій                статті 42 Закону України «Про прокуратуру» передбачено підстави припинення повноважень Генерального прокурора на адміністративній посаді, зокрема у разі: 1) висловлення Верховною Радою України недовіри  Генеральному прокурору, що має наслідком його відставку з цієї адміністративної посади; 2) закінчення строку перебування на посаді Генерального прокурора. Частиною другою статті 63 вказаного Закону передбачено, що порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про висловлення недовіри Генеральному прокурору встановлюється Регламентом Верховної Ради України.

У розвиток цього, положеннями статті 213 (Висловлення недовіри Генеральному прокуророві) Регламенту Верховної Ради України визначено процедуру висловлення недовіри  Генеральному прокуророві, зокрема зазначене питання включається до порядку денного сесії Верховної Ради України за пропозицією не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, підтриманою їхніми підписами, і за яку проголосувало більше половини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. До включення питання до порядку денного сесії Верховної Ради України підписи народних депутатів України можуть бути відкликані (частина друга цієї статті). Прийняття постанови про висловлення недовіри Верховної Ради України Генеральному прокуророві здійснюється відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України і має наслідком його відставку з посади (частина четверта цієї статті). 

Водночас автори законопроекту пропонують висловлення недовіри Генеральному прокуророві і в положеннях нової статті 232², а статтю 213 Регламенту Верховної Ради України  доповнити новою частиною п’ятою такого змісту: «Дія цієї статті не поширюється на висловлення недовіри Генеральному прокурору у випадку, передбаченому статтею 232² цього Регламенту».

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова у своєму листі висловлює  зауваження та пропозиції до законопроекту (реєстр. № 4131) і, зокрема, зазначає таке:

 «запропоновані проектом положення фактично спрямовано на запровадження процедури щорічного висловлювання Генеральному прокурору «вотуму довіри», що не кореспондується із вимогами статті 131-1 Конституції України, якими передбачено призначення його на посаду строком на шість років. Крім того, запропонований проектом механізм щодо висловлювання у такий спосіб недовіри Генеральному прокурору створює підґрунтя для здійснення політичного впливу на діяльність  прокуратури, а також прийняття відповідного рішення парламентом на підставі політичних мотивів»;    

 «необґрунтованою є пропозиція про звітування Генеральним прокурором щодо функціонування прокурорського самоврядування (всеукраїнська конференція прокурорів та Рада прокурорів України), які у своїй діяльності непідзвітні Генеральному  прокурору. Також не свідчить про виконання органами прокуратури конституційних повноважень інформація, яку пропонується включити до звіту Генерального  прокурора, щодо: чисельності органів прокуратури, виконання кошторисів, кількість проведення перевірок доброчесності прокурорів та дисциплінарних скарг стосовно прокурорів. У разі необхідності зазначена інформація може бути отримана з відкритих офіційних джерел або за відповідними запитом у порядку, визначеному Законом України «Про статус народного депутата України» або «Про доступ до публічної інформації». Вважаємо, що звіт Генерального прокурора має містити інформацію виключно щодо результатів реалізації органами прокуратури конституційних повноважень» - щодо змін до статті 6 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, можливо, що дана пропозиція зникне з кінцевої версії законопроекту при його підготовці до другого читання.

Також до Регламенту ВР додається нова стаття стосовно розгляду Верховною Радою звіту Голови Служби безпеки України про діяльність СБУ, однак ніяких «санкцій» у ній не передбачається.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.