Полномочия Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции (НАПК) предлагается уточнить в части права предоставлять разъяснения по применению антикоррупционного законодательства, а круг субъектов декларирования – расширить.
Такой законопроект 4137 о внесении изменений в Закон «О предотвращении коррупции» зарегистрировал 21 сентября в Верховной Раде вице-спикер Руслан Стефанчук. А 3 ноября на своем заседании одобрил Комитет Верховной Рады по вопросам антикоррупционной политики (внесен соответствующий проект постановления о принятии законопроекта).
Так, по его мнению, НАПК практикует предоставление противоречивых разъяснений для широкого круга лиц. При этом Стефанчук приводит в пример решения Высшего антикоррупционного суда Украины, который пользуется в своей практике такими спорными разъяснениями Агентства (определение ВАКС от 21 августа 2020 року в деле № 991/6582/20; определение ВАКС от 24 июня 2020 по делу № 991/5099/20).
«Відповідно до частини п’ятої статті 24 Закону України «Про запобігання корупції» у випадку наявності в особи, зазначеної у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, сумнівів щодо можливості одержання нею подарунка вона має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до Національного агентства, яке надає відповідне роз’яснення. Своєю чергою, у ст. 28 цього Закону передбачено, що у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз’ясненням до Національного агентства. Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням, пізніше було виявлено конфлікт інтересів.
Проте, не зважаючи на зазначені положення Закону, Національне агентство з питань запобігання корупції, керуючись нечітким визначенням п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції», систематично видає так звані «загальні» роз’яснення з питань застосування антикорупційного законодавства (стосовно заходів фінансового контролю, щодо правового статусу викривача та ін.), тобто роз’яснення, адресовані невизначеному колу осіб. При цьому рекомендаційний (необов’язковий) статус таких роз’яснень Законом чітко не визначений.
Внаслідок цієї законодавчої прогалини відповідні роз’яснення, що доволі часто мають необґрунтований і суперечливий характер, активно використовуються не лише суб’єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», а й спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції та судами. До прикладу, достатньо згадати роз’яснення Національного агентства від 1 квітня 2020 року «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», згідно з яким операції з обміну валюти слід вважати правочином, а не видатком в цілях заповнення розділу 14 декларації «Видатки та правочини суб’єкта декларування» та одночасно видатком на купівлю валюти, що зумовлює обов’язок подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані», — подчеркивает Стефанчук в своей пояснительной записке.
По его мнению, нужно уточнить полномочия Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции относительно предоставления разъяснений по вопросам этического поведения, предотвращения и урегулирования конфликта интересов, применения других положений антикоррупционного законодательства.
В частности, предложено определить такие полномочия только по предоставлению индивидуальных разъяснений по обращениям субъектов, на которых распространяется действие Закона Украины «О предотвращении коррупции».
То есть Руслан Стефанчук предлагает запретить НАПК толковать закон для «всех и каждого» или по обращению субъектов, которые не подпадают под определенный законом круг.
ГНЭУ ВР высказало по этому поводу замечания (по состоянию на 20 октября 2020 года):
«У п. 15 ч. 1 чинної ст. 11 Закону до повноважень НАЗК віднесено «надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів». У законопроекті пропонується слова «надання роз’яснень» замінити словами «надання індивідуальних роз’яснень за зверненнями суб’єктів, на яких поширюється дія цього Закону».
Обґрунтування даної пропозиції у супровідних до проекту документах пов’язане із наданням НАЗК так званих «загальних» роз’яснень, адресованих невизначеному колу осіб. При цьому, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, рекомендаційний (необов’язковий) статус таких роз’яснень Законом чітко не визначений, внаслідок чого відповідні роз’яснення активно використовуються не лише суб’єктами, на яких поширюється дія Закону, а й спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції та судами.
Водночас у проекті не пропонується вирішити питання щодо правового статусу роз’яснень НАЗК, а лише уточнюються повноваження вказаного органу щодо надання індивідуальних роз’яснень з питань застосування антикорупційного законодавства за зверненнями суб’єктів, на яких поширюється дія цього Закону. За таких умов використання у новій редакції п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону формулювання «надання індивідуальних роз’яснень за зверненнями суб’єктів, на яких поширюється дія цього Закону», фактично прирівнює роз’яснення НАЗК до надання відповіді на окремі звернення громадян.
При цьому, слід зазначити, що виключення із Закону положень про те, що до повноважень НАЗК віднесено «надання роз’яснень, … з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів», на нашу думку, нівелюватиме таке завдання НАЗК як формування державної антикорупційної політики (див. ч. 1 ст. 4 Закону), оскільки встановлення на законодавчому рівні можливості розробки НАЗК типових рекомендацій обумовлено необхідністю уніфікації застосування уповноваженими суб’єктами положень антикорупційного законодавства, своєчасного відображення тих законодавчих змін, що мали місце у сфері запобігання корупції, врахування результатів правозастосовної практики, тощо».
Кроме того, Стефанчук предлагает установить, что действие Закона «О предотвращении коррупции» будет распространяться также на лиц, которые постоянно или временно занимают должности руководителей, заместителей руководителей юридических лиц публичного права, и лиц, которые постоянно или временно занимают должности членов исполнительного органа или входят в состав наблюдательного совета акционерного общества (кроме государственного банка), в уставном капитале которого более 50 процентов акций (долей, паев) прямо или косвенно принадлежат государству.
При этом действие требований финансового контроля не будет распространяться на иностранцев-нерезидентов, которые постоянно или временно занимают должности членов исполнительного органа (кроме лиц, осуществляющих полномочия единоличного коллегиального органа) или входят в состав наблюдательного совета акционерного общества, в уставном капитале которого более 50 процентов акций (долей, паев) прямо или косвенно принадлежат государству.
В законопроекте, с учетом недопустимости обратного действия законов во времени, отдельно предусмотрены особенности декларирования для лиц, которые будут отнесены к субъектам декларирования в связи с внесением изменений в Закон Украины «О предотвращении коррупции». Устанавливаются четкие правила представления ими ежегодной декларации и декларации перед увольнением.
Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.