Нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 923/965/19.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Б» звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Бериславської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «З», в якому просило:
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він є орендарем земельної ділянки. Однак ТОВ «З» також вважає, що воно є орендарем наведеної земельної ділянки, оскільки остання перебуває у складі орендованої ним земельної ділянки, на підставі розпорядження Голови Бериславської РДА за № 634 «Про передачу земельної ділянки в оренду» та на підставі договору оренди землі, укладеному між Бериславською РДА та ТОВ «З».
Посилаючись на приписи земельного законодавства (зокрема статтю 124 Земельного кодексу України), якими передбачена передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності за результатами проведення земельних торгів, позивач зазначав, що земельні торги не передували передачі земельної ділянки, розташованої на території Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в оренду ТОВ «З», що є підставою для задоволення вищенаведених позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Херсонської області, залишеним без змін постановою Південно західного апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено повністю.
ВС підкреслив, що статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних ділянок повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Також ВС зазначив, що паювання земель сільськогосподарських підприємств, як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств, що узгоджується із змістом пункту 8 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.
Таким чином, реалізація процедури паювання відповідної частини земель має своїм наслідком припинення права державної та комунальної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо земельних ділянок державної та комунальної власності.
Аналізуючи вищенаведені приписи законодавства, можна дійти висновку, що нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
ВС зауважив, що відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яку викладено у постанові від 06.02.2018 у справі № 822/712/15, надання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок - часток (паїв) у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбачені статтею 124 Земельного кодексу України, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.
Як вже зазначалося, відмовляючи у задоволенні позову у даній справі, суди виходили з того, що спірна земельна ділянка є землею резервного фонду (невитребувані паї) сільськогосподарського призначення, а тому її надання у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбачені статтею 124 Земельного кодексу України.
ВС наголосив, що вказаний висновок судів попередніх інстанцій повністю узгоджується із вказаними вище правовими позиціями.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, хто має право отримати безоплатно у власність частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні фермерського господарства.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.