Парламент взяв за основу законопроект, який на рік відкладає деофшоризацію

3 листопада Верховна Рада прийняла за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування (реєстр. № 4065).

Це спроба правлячої фракції «Слуг народу» покращити ухвалений ще 16 січня нинішнього року законопроект № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (став Законом України № 466-IX). Він, попри те, що був гучно названий антиофшорним та антиолігархічним законом, запроваджував кардинально нові фіскальні інструменти та значно розширені повноваження контролюючих органів, проти яких активно виступили середні та дрібні підприємці. Невдоволення, зокрема, викликало застосування касових апаратів ледь не скрізь, та складна система обліку доходів ФОПів.

Голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев про погане не згадував, а відзначив, що попереднім законом було оподатковано великий бізнес в частині здійснення операцій з ухилення від оподаткування шляхом використання низки податкових юрисдикцій.

«Це тоді, коли гроші, зароблені в Україні, переводяться за кордон, і не оподатковуються тут», - пояснив він.

Він назвав основні зміни, які вносить законопроект № 4065:

• Обмежується застосування принципу ділової мети лише офшорними юрисдикціям;.
• Уточняються норми по «тонкій» капіталізації. Визначено, що ці правила застосовуються до операцій з нерезидентами і не поширюються на проценти за позиками від міжнародних фінансових організацій та іноземних банків;
• Застосування правил «місце ефективного управління» переноситься на 2022 рік;
• Скасовується семирічний термін позовної давності по перевірках щодо заробітної плати;
• Відтерміновується оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) з 2021 на 2022 рік;
• Уточнюються правила оподаткування паливних мастил, які вже були оподатковані з метою перекриття однієї з схем ухилення від оподаткування.

Законопроект Гетманцева представники фракцій «Батьківщини» та «Голосу» назвали не ідеальним, але таким, що має бути підтриманим, адже виправляє деякі положення, що необхідні бізнесу.

Іншу оцінку надала народний депутат Ніна Южаніна. За її словами, доцільніше було б, якби Президент наклав вето на закон № 466-IX, проте керівник держави обрав інший шлях - доручив фракції «Слуга народу» внести поправки, які б відмінили деякі скандальні норми. Проте це завдання було провалене. Тому вона розробила альтернативний проект № 4065-1.

«Він стосується саме тих змін, які необхідні для всього бізнесу – малого, середнього, великого», - зазначила народний депутат.

В альтернативному пропонувалося скасувати додаткові дискреційні повноваження контролюючих органів, які можуть бути використані з метою тиску на бізнес:

• Виключення всіх норм щодо запровадження так званої «концепції вини», тобто механізму суб’єктивного визначення контролюючими органами наявності «винного діяння» і «діяння, вчиненого умисно» стосовно суб’єкта оподаткування, які набирають чинності з 1 січня 2021 року.
• Скасування оцінки операцій з нерезидентами на предмет, чи є в них економічний ефект (ділова мета), з одночасним виключенням норми, за якою фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. При цьому вважається за доцільне зберегти застосування концепції ділової мети виключно в межах статті 39 Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення.
• Відновлення загального строку давності (до 3 років), в межах якого контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору.
• Скасування можливості внесення змін до річного графіку проведення документальних планових перевірок.
• Відновлення норми про заборону проведення перевірок для малого та середнього бізнесу.

Народний депутат Микола Княжицький у законопроекті Гетманцева також не побачив нічого корисного для держави.

«Деофшоризація відкладається на один рік, бюджет втрачає гроші. Натомість, додаткове навантаження на дрібний і середній бізнес, які не використовують офшори», - наголосив він.

Втім, парламентарії обрали позицію голови профільного комітету і 263 голосами підтримали законопроект № 4065.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.