ВС роз’яснив, коли слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи

Призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією судді Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 750/4082/16-к.

Обставини справи

За вироком місцевого суду особу засуджено за ч. 1 ст. 190 КК  до покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн; за ч. 2 ст. 190 КК до покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено йому остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 100  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Особу звільнено від призначеного покарання за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК у зв’язку із закінченням строків давності.

Згідно з вироком особу визнано винуватою у тому, що вона під час проходження стажування на посаді менеджера у ФОП, перебуваючи за місцем здійснення господарської діяльності останнього, здійснила замовлення у ФОП на ім’я осособи_3 водонагрівача вартістю 1439,10 грн, що підтверджується товарним чеком, однак вказані товарно-матеріальні цінності замовнику не передала, а привласнила та використала їх на власний розсуд, чим спричинила ФОП матеріальну шкоду на вказану суму. Крім того, в інший день під час проходження стажування на посаді менеджера у ФОП, перебуваючи за місцем здійснення господарської діяльності останнього, здійснила замовлення на ім’я особи_4 кабіни душової, змішувача для душу та лійки душової на загальну суму 2910,88 грн, що підтверджується товарним чеком, однак замовнику вказані товарно-матеріальні цінності не передала, а привласнила та використала їх на власний розсуд, чим спричинила ФОП матеріальну шкоду на вказану суму.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі касатор, зокрема, вказував, що для визначення розміру матеріальних збитків суд мав би, виходячи з положень п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК, призначити товарознавчу експертизу.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що положеннями ч. 2 ст. 242 КПК передбачено перелік випадків, коли слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи, зокрема щодо визначення розміру матеріальних збитків, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням (п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII).

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25  листопада 2019 року (справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18), обов’язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об’єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченої ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII);  по друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.

Також ВС зазначив, що імперативність п. 6. ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження потерпілим на підтвердження розміру матеріальної шкоди і вартості товарів були надані товарні чеки, за якими не надійшла оплата по касі, що відповідає роздрібним цінам на товари такої ж категорії та якості.

Й оскільки товар був відпущений новий, за відомою роздрібною ціною торгівельної мережі, то на момент розслідування кримінального правопорушення була відсутня загальна підстава для проведення експертизи, передбачена ч. 1 ст.  242 КПК, та, відповідно, не було необхідності в обов’язковому залученні експерта для проведення товарознавчого експертного дослідження.

А тому розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, правильно визначений судом за роздрібними цінами товарів згідно з наданими товарними чеками, які і вказують на розмір неотриманої оплати за ці товари.

За вказаних обставин місцевий суд з`ясував усі передбачені ст. 91 КПК обставини (зокрема й спосіб вчинення та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням) і вмотивовано вирішив, що розглянуті докази в їх сукупності та у взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Верховний Суд залишив вирок Деснянського районного суду міста Чернігова та ухвалу Чернігівського апеляційного суду без зміни.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що є оригіналом електронного документа.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.