Опубліковано рішення Верховного Суду стосовно опитування Зеленського

25 жовтня 2020 року Велика Палата Верховного Суду постановила рішення у справі № 9901/324/20 стосовно «всенародного опитування» від Президента Володимира Зеленського.

Рішення постановлено о 04 годині 30 хвилин (!) ранку, адже вже в цей день розпочалися місцеві вибори.

Справа була розглянута за адміністративним позовом народного депутата 8-го скликання, та колишньої т. в. о. голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Наталії Новак до Президента Зеленського.

E своїй постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «дуже важко відокремити приховану агітацію, до якої, з погляду позивачки, вдався Глава держави, з одного боку, від цілком щирих політичних намірів і звичайної інформації про опитування, з іншого».

Нижче наводимо основyі тези постанови ВП ВС.

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Н. Новак 19 жовтня 2020 року звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії Президента України Зеленського В. О. щодо участі у передвиборній агітації на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року шляхом оприлюднення 13-16 жовтня 2020 року відеозвернень про проведення загальнонаціонального опитування суспільства 25 жовтня 2020 року;

- зобов`язати відповідача утриматися від участі у передвиборній агітації на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року шляхом вчинення будь-яких дій, спрямованих на проведення загальнонаціонального опитування 25 жовтня 2020 року.

На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що оприлюднення відповідачем у період з 13 lо 16 жовтня 2020 року відеозвернень про проведення загальнонаціонального опитування 25 жовтня 2020 року із використанням гасла Політичної партії «Слуга народу» є передвиборною агітацією та порушує рівність її прав і можливостей у виборчому процесі як кандидата у депутати Київської міської ради.

Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 21 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовив.

Свої висновки суд мотивував тим, що у відеозверненнях про проведення загальнонаціонального опитування 25 жовтня 2020 року Президент України не здійснював передвиборної агітації за ту чи іншу політичну партію. Щодо решти позовних вимог суд відмовив у їх задоволенні, зазначивши, що вони є похідними. При цьому суд послався на приписи статті 103 Конституції України та статті 51 Виборчого кодексу України (далі – ВК). Зазначив про те, що Президент України має також представницькі повноваження, набуті ним на основі загального, рівного і прямого виборчого права.  

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

В апеляційній скарзі Наталія Новак зазначила, що Зеленський у відеозверненнях 13-16 жовтня 2020 року використовував передвиборне гасло суб`єкта виборчого процесу на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року - Політичної партії «Слуга народу», тобто взяв участь у передвиборній агітації на користь цієї політичної партії. На думку позивачки, проведення загальнонаціонального опитування 25 жовтня 2020 року за цих обставин становитиме приховану агітацію у формі зустрічей з виборцями поза строками, встановленими статтею 52 ВК. Крім цього, позивачка стверджує, що суд не надав оцінки її доводам з приводу протиправності дій відповідача щодо оприлюднення оголошення про проведення зазначеного опитування як таких, що суперечать положенням статей 19, 102, 106 Конституції України, та не перевірив їх на предмет відповідності вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ).

Установлені в справі обставини

Н. Новак була зареєстрована кандидатом у депутати Київської міської ради.

Президент України Зеленський В. О. 13 жовтня 2020 року на офіційній інтернет-сторінці Президента України, в соціальній мережі Facebook та на сайті YouTube розмістив відеозвернення, в якому зазначив про проведення загальнонаціонального опитування 25 жовтня 2020 року.

З 14 lо 16 жовтня 2020 року відповідач також розмістив відеозвернення із переліком питань для цього опитування, а саме:

-    Чи потрібно запровадити довічне ув`язнення за корупцію в особливо великих масштабах?

-    Чи підтримуєте ви створення на Донбасі вільної економічної зони?

-    Чи потрібно скоротити кількість депутатів у Верховній Раді до 300?

-    Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу в медичних цілях для зменшення болю у важкохворих?

-    Чи підтримуєте ви право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності?

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду, рішення якого переглядається

22. Надаючи оцінку висновкам суду про те, що цю справу має розглядати Верховний Суд як суд першої інстанції, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.

23. Згідно із частиною першою статті 64 ВК суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому КАС.

24. Відповідно до частини третьої статті 275 КАС позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням.

25. Як убачається зі змісту цієї норми, Президент України не належить до переліку суб`єктів, до яких можна звернутися з позовом до окружного адміністративного суду у випадку оскарження його рішення, дій чи бездіяльності, які порушують законодавство про вибори та референдум.

26. За правилами частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України.

27. Разом із цим підсудність таких спорів не визначена нормами щодо особливостей, встановлених статтями 273-279 КАС.

28. Ураховуючи нормативну невизначеність підсудності справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Президента України у межах зазначеної категорії спорів, які виникають з правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом, та потребу усунення цієї законодавчої колізії, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позов ОСОБА_1 підлягає розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених статтею 275 КАС.

29. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення цього позову, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.

30. У справі встановлено, що 13-16 жовтня 2020 року Президент України опублікував у мережі Інтернет відеозвернення стосовно всеукраїнського опитування, проведення якого заплановано в день голосування на чергових місцевих виборах, а саме 25 жовтня 2020 року. При цьому в трьох із цих відеозвернень (13, 14, 15 жовтня 2020 року) було використано вислів «Україна - це ти».

31. В апеляційній скарзі Н. Новак зазначає, що згадане висловлів є передвиборним гаслом суб`єкта виборчого процесу на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року - Політичної партії «Слуга народу», а отже, Президент України у такий спосіб взяв участь у передвиборній агітації на її користь. За цих обставин, на переконання скаржниці, проведення загальнонаціонального опитування 25 жовтня 2020 року становитиме приховану агітацію у формі зустрічей з виборцями поза строками, встановленими статтею 52 ВК.

32. У межах предмета розгляду цієї справи необхідно визначити, чи були дії Президента України Зеленського В. О. передвиборною агітацією в тій чи іншій формі.

33. Зокрема, аналізу підлягає питання, чи були ці дії по своїй суті прямою (відкритою) передвиборною агітацією або прихованою передвиборною агітацією.

34. У частині першій статті 51 ВК подано визначення передвиборної агітації як здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) - суб`єктів виборчого процесу.

35. Закон не містить поняття прихованої агітації, але за аналогією з визначенням у законодавстві прихованої реклами, наданим у статті 1 Закону України «Про рекламу», приховану агітацію можна визначити як інформацію про певного кандидата, партію (організацію партії) - суб`єктів виборчого процесу - у програмі, передачі, публікації, заході, розповсюдженому матеріалі, якщо така інформація слугує цілям передвиборної агітації і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій, заходів чи матеріалів.

36. Прихована передвиборна агітація, а також розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації, не позначеної відповідно до вимог ВК, забороняються. До передвиборної агітації належить, зокрема, використання передвиборних слоганів, гасел кандидатів, партій (організацій партій) - суб`єктів відповідного виборчого процесу (частина п`ята статті 51 ВК).

37. Під час відеозвернень у мережі Інтернет щодо проведення опитування відповідач прямо не спонукав виборців голосувати за певного кандидата чи партію. Немає даних про те, що під час проведення такого опитування в день виборів бланки такого опитування чи спосіб його проведення будуть передбачати спонукання виборців до голосування за певних кандидатів чи певну партію.

38. За цих обставин зазначені вище дії відповідача, а також проведення опитування в день виборів не можна розцінити як пряму (відкриту) передвиборну агітацію.

39. Щодо прихованої агітації, то її можна охарактеризувати такими ознаками:

а) вона має містити інформацію, що дозволяє прямо чи опосередковано асоціювати проведення певного заходу чи діяльності або розповсюдження матеріалів із відповідною партією чи кандидатом;

б) дійсною метою заходу є спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата, партію;

в) така мета приховується певним чином у програмі, передачі, публікації, заході чи іншому матеріалі у такий спосіб, щоб ввести виборців в оману щодо дійсної мети таких програми, передачі, публікації, заходу чи матеріалу.

40. Тобто для визначення будь-якої діяльності як прихованої агітації необхідно встановити дійсну мету тієї чи іншої діяльності, а також факт прикриття цієї мети та введення в оману виборців щодо дійсної мети такої діяльності.

41. Під правовою (юридичною) метою в науці розуміють майбутній результат, те, до чого прагнуть суб`єкти правореалізаційної діяльності. Досягнення певної юридичної мети є можливим лише за умисного та цілеспрямованого характеру певних дій. Отже, для встановлення справжньої мети тієї чи іншої діяльності необхідно з`ясувати, для досягнення якого майбутнього результату були вчинені ті чи інші дії.

42. Президент будь-якої держави при виконанні покладених на нього обов`язків так чи інакше має бути учасником широкого кола суспільних дискусій, бути поінформованим про проблеми, які існують у суспільстві, про ставлення суспільства до тієї чи іншої проблеми. Це необхідно для прийняття президентом відповідних рішень і вчинення ефективних дій, запровадження реформ, здійснення правотворчої діяльності та законодавчої ініціативи. Для цього президент, зокрема, не позбавлений права зустрічатися з громадянами, проводити суспільні обговорення, «круглі столи», опитування у звичайній та електронній формі тощо.

43. Спірне опитування є різновидом соціального опитування.

44. Якість результатів соціального опитування залежить від якості опитування, зокрема від того, чи була вибірка репрезентативною; від того, якою була методика опитування; від похибки вибірки; від якості формулювання запитань, запропонованих респондентам? тощо. Суспільна довіра до результатів опитування може залежати і від наукового авторитету соціологічної організації чи організацій, які проводили опитування. Водночас, оскільки результати соціального опитування не мають юридичного значення, закон не регламентує ані проведення соціального опитування, ані порядку оголошення про таке проведення.

45. Соціальне опитування як таке та оголошення про нього не є формою чи засобом передвиборної агітації. Тому соціальне опитування в принципі може проводитись і в день проведення виборів. Наприклад, проведення в день виборів такого різновиду соціального опитування, як екзит-пол, є звичайним і правомірним.

46. Отже, за матеріалами цієї справи, на підставі аналізу наданих сторонами доказів та пояснень сторін можна зробити висновок, що дійсною метою проведення опитування є з`ясування Президентом України важливих, як на його думку, соціально-економічних питань.

47. Водночас суд першої інстанції також правильно встановив, що використання Президентом України вислів «Україна - це ти» не містить жодних закликів до голосування за ту чи іншу політичну силу. При цьому загальновідомою є та обставина, що цей вислів використовувалося в Україні й іншими політичними силами, а також є широко вживаним у масовій культурі. Таке речення використовувалося Президентом України і до початку виборчого процесу на місцевих виборах 2020 року. В останньому відеозверненні Президента України такий девіз уже не використовувався. За цих обставин немає підстав стверджувати, що його вживання не здатне викликати іншу асоціацію, ніж лише з Політичною партією «Слуга народу».

48. Таким чином, обставин, які б беззаперечно свідчили на користь висновку про вчинення Президентом України оскаржуваних дій з метою спонукання виборців віддати голос на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року за Політичну партію «Слуга народу», тобто як прихованої агітації, у справі не встановлено.

49. У контексті правовідносин, щодо яких виник спір, варто зауважити й про те, що чинною редакцією ВК не передбачено спеціальних обмежень щодо можливості здійснення агітації Президентом України та не віднесено останнього до кола суб`єктів виборчого процесу, визначеного статтею 22 цього Кодексу.

50. Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи скаржниці стосовно того, що оприлюднення Президентом України оголошення про проведення зазначеного опитування суперечить положенням статей 19, 102, 106 Конституції України, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, Президент України має представницький мандат, набутий ним на основі загального, рівного і прямого виборчого права, ця посада є політичною, а не лише посадою органу державної влади, водночас слід наголосити на тому, що Конституція України не обмежує діяльності Президента України у політичній сфері.

51. З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій Президента України Зеленського В. О. щодо участі у передвиборній агітації на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року шляхом оприлюднення 13-16 жовтня 2020 року відеозвернень про проведення загальнонаціонального опитування 25 жовтня 2020 року.

52. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне звернути увагу й на те, що в обставинах цієї справи дуже важко відокремити приховану агітацію, до якої, з погляду позивачки, вдався Глава держави, з одного боку, від цілком щирих політичних намірів і звичайної інформації про опитування, з іншого.

53. В контексті обставин цієї справи суд погоджується з тим, що складно простежити зв`язок між ініціативою Президента України про проведення опитування і кількістю голосів на виборах, на які може вплинути це опитування.

54. Крім того, стосовно вимог позивачки про зобов`язання відповідача утриматися від участі у передвиборній агітації на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року шляхом вчинення будь-яких дій, спрямованих на проведення загальнонаціонального опитування 25 жовтня 2020 року, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що позов у цій частині не пов`язаний із реальним порушенням індивідуально виражених прав позивачки; натомість його обґрунтовано потребою захисту її прав у майбутньому у випадку їх імовірного порушення, що не є в контексті обставин цієї справи ефективним способом їх захисту. Тому ці вимоги також не підлягають задоволенню.

 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

55. Оцінюючи встановлені під час вирішення спору обставини, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції в цілому дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів позивачки та відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

56. Згідно зі статтею 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга Наталії Новак не підлягає задоволенню.

Окремі думки

Разом з тим, судді ВП ВС висловили окремі думки стосовно цього рішення.

Окрема думка: В. Пророк, О. Кібенко, Т. Анцупова, Л. Лобойко доступна за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/92415625...

Окрема думка Дмитра Гудими: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92415630

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.