«Колекторська діяльність нерідко межує із порушеннями законодавства, включаючи кримінально карні діяння. Для спонукання боржників, що прострочили повернення боргу, до виконання обов'язку перед кредиторами колектори доволі часто вдаються до психологічного тиску на них та членів їх родин, застосовуючи при цьому жорсткі, а інколи і протиправні методи», – так обґрунтовує потребу запровадження законодавчого регулювання діяльності колекторських компаній авторський колектив законопроєкту №4241.
Загальний зміст законопроєкту
Для захисту людей від протиправних дій у ході повернення кредитів, депутати пропонують внести до закону «Про споживче кредитування» поняття «врегулювання простроченої заборгованості» та власне «колекторська компанія».
Отже, для забезпечення належної діяльності колекторів, депутати пропонують встановити певні вимоги до компаній, які хочуть займатися поверненням простроченої заборгованості. У разі, якщо компанія відповідає цим вимогам, Нацбанк вносить її до Реєстру колекторських компаній. У свою чергу, кредитори мають право звертатися лише до тих колекторських компаній, які є в Реєстрі.
Ключовими вимогами для включення до Реєстру, які мають забезпечити законність дій колекторів, є обов’язок колекторських компаній надати такі документи:
Для того, аби мати можливість залучити колекторів і повернути заборгованість у позасудовому порядку, кредитор зобов’язаний ще до укладання договору повідомити споживачу інформацію про те, що він планує за потреби залучати колекторів, а також розмістити на своєму сайті інформацію про те, із якими колекторськими компанія він співпрацює. Крім того, це повідомлення має містити інформацію про законодавчі вимоги до діяльності колекторів та право споживача звернутися до НБУ у разі їх порушення. Так само закононопроєкт передбачає, що у разі відступлення прав на кредит новому кредитору, останній не має права залучати колекторів, якщо це не було передбачено первинним кредитним договором.
Вимоги до роботи з боржниками
У новому розділі «Врегулювання простроченої заборгованості» депутатами передбачили окрему статтю, яка визначає вимоги до роботи із боржниками.
Стаття передбачає лише три види взаємодії із боржником:
Крім того, під час першої взаємодії будь-яким із вищезгаданих шляхів представник колекторської компанії зобов’язаний повідомити інформацію про свою колекторську компанію, представитися та пояснити, скільки і кому споживач заборгував. Зустрічі наживо чи телефонні розмови мають записуватися, про що повинні попереджати боржника.
Також законопроєкт містить перелік заходів, які заборонено вживати у ході врегулювання простроченої заборгованості:
За дотриманням цих вимог слідкує НБУ, який також може встановлювати додаткові вимоги у межах своїх компетенцій. Також законопроєкт містить ряд можливих санкцій щодо колекторських компаній, які не виконують вищезгадані вимоги до роботи з боржниками. За вчинення порушень 2 та більше разів протягом року або за вчинення особливо тяжких порушень НБУ виключає колекторську компанію з Реєстру. У свою чергу, законопроєкт передбачає, що у разі виключення колекторської компанії з Реєстру, усі фінансові установи зобов’язані розірвати договори з такою компанією.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що депутатка закликає Верховну Раду запровадити мораторій на забудову у Києві.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.