Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 569/10120/13-ц та встановив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Обставини справи
Державний виконавець відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області звернувся до суду з поданням про видачу дубліката виконавчого документа.
Подання мотивовано тим, що на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області перебував виконавчий лист, виданий Рівненським міський судом Рівненської області, в частині солідарного стягнення з особи на користь ПАТ «У» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 337 588,98 грн.
У процесі передачі справи іншому виконавцю на виконання виконавчий документ було втрачено. З урахуванням викладених обставин, просив суд видати дублікат виконавчого листа.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області задоволено подання Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки рішення суду не виконано, а виконавчий документ втрачено під час його примусового виконання, то на підставі пункту 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може видати його дублікат.
Постановою Рівненського апеляційного суду ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області залишено без змін.
Висновок Верховного Суду
Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
ВС зауважив, що аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв’язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов’язково перевірити, чи не було виконане рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.
Разом із тим ВС зазначив, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010).
Судами встановлено, що рішення суду боржником не виконано, оригінал виконавчого документа втрачено не з вини стягувача під час його передачі іншому виконавцю на виконання. З огляду на зазначене, видача дубліката втраченого виконавчого листа є необхідною для завершення судового провадження.
Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що державний виконавець довів факт втрати оригіналу виконавчого листа, у зв’язку з чим повинен бути виданий його дублікат.
Доводи касаційної скарги щодо пропуску строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання, є необґрунтованими, оскільки втрата виконавчого листа відбулась вже після пред’явлення стягувачем виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження, у зв’язку з чим строк пред’явлення виконавчого листа до виконання перервався 29 січня 2016 року.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ГПК України не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов’язує стягувача наводити причини втрати наказу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.