Міністр юстиції Денис Малюська, заступник керівника Офісу Президента України Андрій Смирнов та голова комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін написали спільний допис, в якому вони виклали бачення судової реформи після Висновку Венеційської комісії щодо законопроекту Зеленського 3711 (переклад якого раніше публікувала «Судово-юридична газета»). У даному дописі, опублікованому на «Європейській правді», автори розповідають, якою буде подальша доля тез, викладених ВК, та в цілому реформи судоустрою і судочинства.
Наше видання зробило витримку основних тез даного допису.
Як вони тлумачать оцінку судовій реформі від ВК
«Ті чи інші рекомендації Венеційської комісії щодо удосконалення положень проектів слід сприймати як дружню пораду, допомогу і підтримку, яка має на меті покращити національне законодавство, а не критику чи виставляння червоних карток владі»
«Венеційська комісія погодилась з ключовими положеннями законопроекту, а також з тим, що судову реформу варто проводити поетапно, і першим з таких етапів може бути законопроект № 3711»
«Усі рекомендації ВК можуть бути враховані під час підготовки законопроекту до другого читання, і саме це ми і будемо рекомендувати зробити колегам з Верховної Ради України»
«Бачення Венеційської комісії того, як повинна виглядати реформа діяльності Вищої ради правосуддя, повністю відповідає нашим планам, а тому висновок наших європейських колег є дуже гарною підтримкою наших планів»
Реформа частинами
«Поділ реформи на частини спрощує її проходження у парламенті та дозволяє отримати перші результати уже у короткостроковому періоді. Мудра порада їсти слона лише частинками залишається актуальною»
«Ключові законодавчі зміни у роботі судів будуть імплементовані у три етапи. Метою першого етапу буде запуск добору на вакантні місця суддів та виконання рішень Конституційного Суду України. На другому етапі буде вдосконалено процедуру добору членів Вищої ради правосуддя та її роботи. Третій етап буде присвячено проблематиці єдності судової практики»
«У стадії розробки перебувають законодавчі пропозиції, спрямовані на забезпечення сталості та єдності судової практики, удосконалення інституту обов’язкових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, формування єдиної правозастосовчої практики, утвердження ВСУ як суду права»
Формування ВККС
«Питання формування конкурсної комісії, яка проводитиме конкурс на посаду члена ВККС, без сумніву, буде найбільш дискусійним у парламенті»
«Задля уникнення ситуації, коли суб’єкти формування конкурсної комісії з тих чи інших причини не подадуть свої пропозиції, проєкт № 3711 пропонує визначити альтернативного суб’єкта формування конкурсної комісії – Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Варто сказати, що від самого початку розгляду законопроєкту у профільному комітеті парламенту наголошувалося, що визначення, який конкретно орган чи посадова особа міг би стати так званим альтернативним суб’єктом формування конкурсної комісії, є питанням абсолютно відкритим, і альтернативні пропозиції вітаються.
Проте, здається, навіть для експертів Венеційської комісії було складно однозначно визначити такий нейтральний орган, і вона залишила це питання на розсуд українського законодавця.
Дискусія щодо цього продовжиться у парламенті, і ми розраховуємо, що за її результатами буде визначений шлях, що не викликатиме несприйняття у громадськості та професійної спільноти»
Злиття ВРП і ВККС
«Європейські експерти не відкинули запропоновану ідею організаційного спрощення структури органів суддівського врядування, а лише зазначили про необхідність її реалізації в рамках наступних кроків по вдосконаленню профільного законодавства»
Щодо «оцінювання» членів та кандидатів до Вищої ради правосуддя
«У постійному діалозі з експертами ЄС та МВФ наразі фіналізується текст законопроєкту, який дозволить імплементувати зобов’язання України.
Його положення адресуватимуть питання створення етичної ради за участю міжнародних експертів та її компетенції, порядку функціонування служби дисциплінарних інспекторів ВРП, а також удосконалення порядку розгляду окремих адміністративних справ.
В цьому законопроєкті розробники намагаються підходити виважено до питання, в першу чергу, відповідності пропонованих положень нормам Конституції України. Без сумніву, він також пройде оцінку Європейської комісії «За демократію через право».
«Попри заклик Комісії до парламенту продовжувати цей діалог, його ухвалення не обіцяє бути легким. Адже не таємниця, що багато політичних сил виступають категорично проти залучення міжнародних експертів до питань, що стосуються судової влади в будь-якій, навіть дорадчій ролі. Маємо сподівання, що усі сторони зможуть налаштуватися на конструктивний діалог та відмовитися від практики взаємопоборювання».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.