ВС роз’яснив, чи застосовується позовна давність до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном

15:39, 19 октября 2020
До позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується.
ВС роз’яснив, чи застосовується позовна давність до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

До позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред’явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 648/533/16-ц.

Обставини справи

Особа_3, правонаступником якої є особа_1, звернулася до суду з позовом до особи_4, правонаступником якого є особа_2, про усунення перешкод у користуванні власністю, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що позивачка є власником будинку та земельної ділянки. У зв’язку із порушенням сусідом – відповідачем правил добросусідства з 2003 року її будинок зазнає підтоплення, що може призвести до його знищення.

На думку позивачки, причиною такої руйнації є те, що відповідач, в порушення правил добросусідства, ДБН, на даху належних йому будівель не встановив жолоба для стоку води і вода, що стікає під час дощу, збирається в ямах, яка просочується під її будинок. Таким чином, будинок постійно перебуває в сироті.

Крім того, відповідачем порушена земельна межа: його гараж частково знаходиться на земельній ділянці позивачки, що унеможливлює її право на користування належною частиною земельної ділянки. Тут же знаходиться велике дерево, яке своїм корінням підриває будинок позивачки.

Таким чином, з 2003 року між сторонами існує конфлікт, який неможливо вирішити в позасудовому порядку. Протягом 2003-2015 років неодноразово зверталася до відповідача, до сільської ради із проханням зробити водовідведення дощових вод від її земельної ділянки на комунальну територію (вулицю) або на земельну ділянку відповідача, проте домогтися цього не може. Сільська рада хоча й складала акти з такими ж вимогами до відповідача, проте змусити зробити відлив води не може.

Матеріальна шкода полягає в тому, що через дії відповідача будинок позивача зазнає руйнувань. Також вважає, що діями відповідача завдано моральну шкоду.

На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просив усунути перешкоди в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Херсонського апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про звільнення земельної ділянки від будівлі гаражу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що апеляційний суд, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши наявні докази, дійшов правильного висновку, що розташування будівлі гаражу (літера «Г») відповідача не відповідає вимогам ДБН та займає частину земельної ділянки позивача, що чинить останньому перешкоди у користуванні власністю, а саме - земельною ділянкою для обслуговування будинку та прибудинкової території.

Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про доведеність позовних вимог в цій частині, обґрунтованість яких підтверджена, зокрема, висновками судової будівельно-технічної експертизи та іншими належними і допустимими доказами.

Також ВС зазначив, що згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України)

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

ВС наголосив, що вказані приписи про застосування строку позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння. Натомість до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред’явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що позивачем заявлено негаторний позов, апеляційний суд дійшов правильного висновку про помилкове застосування судом першої інстанції наслідків спливу позовної давності в частині позовних вимог про звільнення земельної ділянки від будівлі гаражу.

Відмовляючи у задоволенні інших позовних вимог, суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, встановивши обставини, які мають значення для розгляду справи. В свою чергу, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінки доказів у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив рішення Білозерського районного суду Херсонської області (у нескасованій частині) та постанову Херсонського апеляційного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив, коли застосовуються заходи забезпечення позову.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики