Кого Зеленський пропонує карати довічним ув’язненням: чиновників або звичайних громадян

Як відомо, Володимир Зеленський 14 жовтня озвучив питання, яке планується винести на «всенародне опитування»: «Чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?»

Така пропозиція Президента викликала доволі різну реакцію. Юридична спільнота, більшою частиною, здивувалася цьому формулюванню.

Окрім сумнівів у законності проведення такого опитування, виникла й дискусія щодо його наслідків.

Адже Зеленський не ставить питання щодо посилення відповідальності для чиновників або впровадження спрощеної процедури для притягнення їх до відповідальності (скорочені строки провадження тощо), а питає в цілому про «корупцію».

«Перш ніж запитувати про покарання за корупцію, треба з‘ясувати, чи розуміють запитувані, а що таке корупція.

Чи розуміють вони, що:

1) корупція – це не лише одержання хабарів (неправомірної вигоди) та зловживань службових осіб з метою одержання неправомірної вигоди, у т. ч. шляхом викрадення і привласнення, а ще й:

- давання неправомірної вигоди та інші форми підкупу і спроби підкупу;

- зловживання впливом та ін.

За все це також – довічне?

2) корупцію згідно з Кримінальним кодексом можуть вчиняти не лише публічні службові особи, а й службові особи підприємств та установ приватного сектору, а також рядові працівники.

Для них також довічне?

3) корупцією не є дещо з того, що в Кримінальному кодексі помилково віднесли до неї (наприклад, порушення правил обігу наркотичних речовин або нецільове використання бюджетних коштів без власної вигоди). І за це – довічне?

Але головне навіть не це. Якщо за корупцію – довічне, то за вбивство тоді що? Два довічних? Чи три? А за згвалтування малолітнього? А за розв‘язання агресивної війни.

Не обов‘язково бути юристом.

Треба ж хоча б на інтуїтивному рівні розуміти принцип пропорційності, у т. ч. при застосуванні покарань.

Загалом Президент України порушує цим опитуванням пряму вимогу ст. 19 та інших Конституції України: він не може робити того, що не передбачено Конституцією та законами України. Навіть із цікавості», — зазначає д. ю. н., член Комісії з питань правової реформи при Президенті України Микола Хавронюк.

Що наразі є корупційним злочином

Дійсно, слід нагадати, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до Кримінального кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3 по 369, 369-2, 369-3 КК.

Зокрема, це привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (191 КК). Наразі, якщо такі дії вчинені в особливо великих розмірах, особа може понести покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Стаття 262 передбачає кримінальну відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем. Частина третя встановлює покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна.

Стаття 308 КК це викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; стаття 312 стосується прекурсорів; стаття 313 – обладнання; стаття 320 – порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (зокрема, порушення встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель).

Стаття 357 передбачає відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження; стаття 410 – за викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин тощо.

Чи мав на увазі Президент саме ці «корупційні» злочини - наразі невідомо.

Більш «близькими» в уявленні громадян про корупцію є наступні складові, які й міг мати на увазі Президент.

Стаття 210 (нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням); стаття 354 (підкуп працівника підприємства, установи чи організації).

Втім, слід зазначити, що частина 3 статті 354, яка відноситься до корупційних згідно КК, передбачає відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання працівником підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, неправомірної вигоди.

Зокрема, під особою, яка працює на користь підприємства, установи, організації, слід розуміти особу, яка виконує роботу або надає послугу відповідно до договору з таким підприємством, установою, організацією.

Тобто, у даному випадку нести відповідальність, як обіцяє Президент – у вигляді «довічного ув’язнення» буде звичайна людина, а не чиновник.

Якщо йти далі, то стаття 364 передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем. При цьому під службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.

Чи означає заява Президента, що він пропонує «довічне» для іноземців?

Стаття 364-1 передбачає відповідальність за зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.

Тобто, тут знов-таки, йдеться не про чиновників.

Стаття 365-2 КК встановлює відповідальність за зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), або державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, державним виконавцем, приватним виконавцем з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Вже ближче до ідеї Президента стаття 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Службовими особами, які займають відповідальне становище, у даному разі є особи, посади яких згідно із статтею 6 Закону «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

А службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, є зокрема і сам Президент України.

Також до «корупційних» злочинів належать стаття 368-3 (Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), 368-4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги), 368-5 (Незаконне збагачення) 369 (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі), стаття 369-2 (Зловживання впливом), 369-3 (Протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань).

За що зараз передбачено довічне позбавлення волі

Слід зазначити, що такого покарання, як «довічне ув’язнення» Кримінальний кодекс не передбачає. Мабуть, Президент мав на увазі «довічне позбавлення волі».

Кримінальним кодексом України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених КК, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку. Також довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-439, ч. 1 статті 442 та статті 443 КК.

Наразі довічне позбавлення волі передбачене у КК за злочини, які посягають на життя і здоров’я людей. Зокрема, довічне позбавлення волі як вид покарання може бути застосоване у наступних складових:

• умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, якщо такі дії призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків;
• посягання на життя Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи члена Вищої ради правосуддя, Голови чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора, Директора Національного антикорупційного бюро України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови або іншого члена Рахункової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії, вчинене у зв'язку з їх державною чи громадською діяльністю;
• умисне вбивство двох або більше осіб; малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; заручника або викраденої людини; вчинене з особливою жорстокістю та ін. складові, передбачені ч. 2 ст. 115 КК.;
• вчинення повторного зґвалтування;
• терористичний акт, що призвів до загибелі людини;
• фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах;
• посягання на життя журналіста (вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності);
• посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя;
• посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги;
• деякі кваліфіковані складові військових злочинів тощо.

По-друге, КК не оперує терміном «в особливо великих масштабах».

Отже, що саме мав на увазі Президент, пропонуючи громадянам дане запитання, залишається загадкою. Таким чином, використання результатів подібного опитування законодавцем саме на користь громадянського суспільства також викликає певні сумніви. 

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.