Народний депутат від «Європейської Солідарності» Микола Княжицький подав до Верховної Ради законопроєкт щодо змін у сфері оплати комісії банкам за оплату товарів та послуг через термінали.
У пояснювальній записці до законопроєкту автор зазначає, що на сьогодні Україна суттєво відстає від інших країн Європи за кількістю безготівкових операцій та платіжних терміналів. Причиною такого явища депутат вважає завищену комісію, яку встановлюють банки за обслуговування терміналів. Так, він зазначає, що в Україні для великих підприємств розмір такої комісії починається від 1,7% з кожної оплати. У той самий час для малого та середнього бізнесу комісія становить 2-3%. У Європейському Союзі розмір такої комісії становить 0,2-0,3% залежно від типу банківської картки.
«Для деяких видів господарської діяльності такий розмір комісії практично нівелює прибуток від діяльності, що в свою чергу призводить до розвитку тіньової економіки» , - підсумовує пан Княжицький.
Для того, аби скоротити відставання у сфері безготівкових операцій, автор законопроєкту пропонує внести ряд змін до закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Перш за все, внести до нього визначення термінів, що стосуються стягнення банками комісії під час оплати через термінали – інтерчейндж та комісія за еквайринг.
Інтерчейндж – це комісія, яку бере банк, який випустив та обслуговує платіжну картку. Якщо картку та платіжний термінал у магазині обслуговує один банк, то комісії не виникає. Комісія за еквайринг – це комісія за безготівковий розрахунок, яку бере банк, що обслуговує термінал. Зараз в Україні покупці напряму не сплачують ці комісії, але продавець закладає ці витрати під час ціноутворення.
Ключова ідея законопроєкту – встановити граничні розміри цих комісій, починаючи з 1 січня 2021 року, та поступово зменшувати їх до 1 січня 2022 року. Так, для інтерчейнджу граничний розмір на початку 2021 року становитиме не більше 1% від суми оплати, а вже за рік не має перевищувати 0,3%. У свою чергу, комісійна винагорода за еквайринг з 1 січня не повинна перевищувати 1,5% із поступовим зменшенням до 0,5% у 2022 році. Також зазначено, що граничний розмір другої комісії має включати в себе інтерчейндж. Тобто у випадках, коли покупець буде оплачувати покупку картою банку, відмінного від оператора терміналу, «чиста» комісія за еквайринг складатиме не більше 0,2%. На додачу до цього банки будуть зобов’язані публікувати розміри цих комісій на своїх сайтах.
Законопроєкт також передбачає покарання за перевищення розміру комісії – штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат, встановлених на момент порушення, за кожен факт порушення. За порушення вимоги публікувати на своєму сайті розміри комісії встановлюється штраф у розмірі 5 мінімальних зарплат.
Автор законопроєкту зазначає, що пропоновані ним зміни дозволять поступово зменшити фінансове навантаження на підприємців та сприятимуть встановленню платіжних терміналів малим та середнім бізнесом.
Разом з тим зменшення комісійного прибутку орієнтовно вчетверо (з 2% до 0,5%) суттєво вплине на банки. Так, співзасновник Monobank Олег Гороховський у коментарі для Ліга.Фінанси зазначив, що наслідками імплементації подібних ініціатив може стати зникнення кешбеку за покупки та запровадження плати за обслуговування карток. Тобто, якщо зараз власники карток непрямим чином платять банкам лише під час покупок, то у разі запровадження плати за обслуговування доведеться платити встановлену суму, незалежно від її використання.
Говорячи ж про ціноутворення, то навряд чи можна впевнено говорити про однозначний вплив ухвалення цього законопроєкту. Однозначно те, що для підприємців це стане можливістю. Втім, незрозуміло якою – можливістю знизити ціни на 1-1,5% або ж можливістю збільшити прибутки на цю саму суму за рахунок покупців.
ідписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.