Провідні виші України опинилися у переліку з високим ризиком

74 заклади вищої освіти (ЗВО) опинилися у переліку з високим ризиком. Перелік сформувала Державна службою якості освіти України (ДСЯО).

Як зазначається, перелік було сформовано з метою зменшення навантаження на суб’єкти господарювання та попередження можливих порушень вимог законодавства розподілено заклади вищої освіти згідно із критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року № 982.

Відтак, з 307 закладів вищої освіти відповідно до 7 критеріїв їх діяльності 74  (24%) віднесено до високого ступеня ризику, 213 (69%) – середнього, 20 (7%) – незначного.

Серед вишів, які потрапили у зону високого ступеня ризику втрапили зокрема такі: Національний університет «Одеська юридична академія»,  Одеський державний університет внутрішніх справ, Київський університет права Національної академії наук України, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Київський національний університет технологій та дизайну, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського, Львівський національний аграрний університет, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого тощо.

Відзначимо, Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Академія адвокатури України були віднесені до середнього ступеня ризику. Національний університет «Києво-Могилянська академія» до незначного

До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти, належать:

• чисельність здобувачів вищої освіти за останні три роки;
• кількість науково-педагогічних (педагогічних) працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи;
• стан оприлюднення на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації;
• кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• наявність відокремлених структурних підрозділів;
• наявність іноземних здобувачів вищої освіти;
• частка неакредитованих спеціальностей, освітніх програм.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.