Звільнення від відповідальності при реальній сукупності кримінальних правопорушень

Якщо особа вчинила два або більше кримінальних правопорушення, що утворюють реальну сукупність, то вона не може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки. До такого висновку дійшов Верховний Суд (ВС) колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу місцевого та апеляційного суду у кримінальному провадженні у справі № 127/31068/19 за обвинуваченням особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу (КК).

Обставини справи

Особі пред’явлено обвинувачення в тому, що вона, знайшовши на підлозі магазину банківську картку, приховала її, а згодом розрахувалася цією банківською карткою, спричинивши шкоду потерпілій особі на загальну суму 2225,64 грн. Ухвалою місцевого суду було звільнено особу від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК з передачею її на поруки трудовому колективу та закрито кримінальне провадження за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ч. 1 ст. 357 КК (викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах).

Апеляційний суд ухвалу суду першої інстанції залишив без змін. ВС скасував рішення місцевого та апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді першої інстанції з огляду на таке.

Рішення суду про передачу особи на поруки мотивовано тим, що кримінальні правопорушення, вчинені особою, утворюють ідеальну сукупність двох кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК є кримінальними правопорушеннями невеликої та середньої тяжкості. Особа у вчиненому розкаялася та добровільно відшкодувала завдану потерпілій шкоду. Обвинувачена працює найманим працівником у ФОП, а рішення про можливість взяття на поруки було прийнято на загальних зборах працівників ФОП та оформлено відповідним протоколом.

Судді відзначили, що однією з обов’язкових умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК є вчинення кримінального правопорушення невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних кримінальних правопорушень, вперше. При цьому особою, яка вчинила кримінальне правопорушення вперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла кримінального правопорушення або раніше вчинила кримінальне правопорушення, що вже втратило правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного кримінального правопорушення, двох або більше кримінальних правопорушень, які утворюють сукупність, не перешкоджає застосуванню ст. 47 КК лише за умови, що вони не утворюють реальної сукупності. Проте, як встановив суд першої інстанції та як вбачається з матеріалів кримінального провадження і змісту ухвали, особу обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 1 ст. 185 КК. Тому суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку про наявність у інкримінованих діяннях ознак ідеальної сукупності кримінальних правопорушень та про можливість звільнення останньої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК, оскільки, вирішуючи питання про те, чи має місце у цьому провадженні вчинення кримінального правопорушення вперше, суд не врахував, що особу обвинувачено у вчиненні в різний час двох окремих кримінальних правопорушень, що становить реальну сукупність кримінальних правопорушень.

Отож, ВС дійшов висновку, що судом було допущено неправильне тлумачення положень ст. 47 КК, яке суперечить точному змісту закону і є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставного звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. На зазначені порушення не зважив апеляційний суд, який залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.