Боржники жаліються на безконтрольні дії державних виконавців при арешті рахунків

При стягненні несплаченого боргу державна виконавча служба часто не переймається арештом лише суми стягнення і накладає арешт на всі кошти на виявленому рахунку боржника, а банки також сліпо виконують подібні постанови про арешт рахунків без зазначення суми боргу. Про свій особистий досвід у стосунках з виконавцями і банками розповів на своїй сторінці у фейсбуці адвокат Олександр Шкелебей.

«За несплачений штраф за перевищення швидкості виконавча служба може арештувати не 255 грн, а ВСІ ваші кошти на всіх банківських рахунках. Щоправда, тільки у банках, які вирішили дослухатися до заклику Мін’юсту та приєдналися до автоматизованого арешту коштів. І байдуже, що за законом такий арешт накладається лише у розмірі суми стягнення, а автоматизм передбачений тільки у провадженнях про стягнення аліментів. Державний виконавець може все! Технічно його всесилля Мін'юст не обмежив. Враховуючи, що довіра до безготівкових розрахунків зростає, багато з нас готівкою користуються нечасто, а тому можуть з легкістю опинися у ситуації, коли доведеться їжу не придбавати, а добувати. Прикро, що для підриву довіри до карткових розрахунків, що конкурує з готівкою, виконавці також використовують такий зручний та інноваційний продукт як Monobank, який сліпо виконує постанови про арешт без зазначення суми боргу», - обурюється адвокат, який спробував побути боржником.

Дійсно, згідно з положеннями статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця.

Також, відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», банки зобов'язані накладати арешт за постановою державного/приватного виконавця, і законодавець дозволяє державним/приватним виконавцям надсилати до банків такі постанови у формі електронних документів. На сьогодні електронна взаємодія при примусовому виконанні рішень здійснюється лише з двома банківськими установами: АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк» (Монобанк).

Відомо, що адвокат Олександр Шкелебей мав борг зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн. Подільський районний суд міста Києва постановив примусово стягнути на користь держави цю суму. Подільський районний відділ ДВС відкрив відповідне виконавче провадження, і державний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника, проте не зазначив суму стягнення. Рахунок був виявлений у АТ «Універсал Банк» (Монобанк), який згідно з постановою слухняно заблокував його на кілька днів, допоки не відбулося списання коштів і закриття виконавчого провадження у зв’язку із фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.

Адвокат звернувся із запитом до Мін’юсту, як державного регулятора сфери примусового виконання судових рішень, щоб з’ясувати, наскільки законними були дії виконавця та банку.

Мін’юст відповів, що за виявлені порушення  статей 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження» на даний час вирішується питання про притягнення державного виконавця до відповідальності. А от стосовно сліпого виконання банками постанов працівників ДВС регулятор зазначив, що здійснення контролю за діяльністю банківських установ не входить до його компетенції.

У коментарях під постом чимало юристів підтвердили, що зазначена проблема існує вже кілька років і знімати арешт з рахунку, коли арештована сума більша, ніж борг, часто доводиться через суд. Також вони вказали, що банк не має права оцінювати законність отриманої постанови виконавця. Таким чином, розв’язати проблему повинен тільки регулятор.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.