На засіданні Уряду 30 вересня Кабінет Міністрів України розглянув ряд законопроєктів, які стосуються участі присяжних у судових засіданнях. Відповідні законопроєкти, розроблені Міністерством юстиції, опубліковані на сайті Кабміну.
Зміни до законів «Про Держреєстр виборців» та «Про запобігання корупції»
Перший законопроєкт стосується процесу формування списку присяжних. Так, у Мін'юсті пропонують доповнити закон про Державний реєстр виборців положенням, яке визначає, що Державна судова адміністрація матиме право отримувати інформацію з цього реєстру для того, аби випадковим чином обирати присяжних. Такі зміни пов’язані із пропозиціями іншого законопроєкту від Мін'юсту щодо особливостей формування списків присяжних. Також зміни визначають перелік інформації про виборців, до якої ДСА зможе отримати доступ, та порядок отримання такої інформації.
Друга частина проєкту закону пропонує виключити присяжних із переліку осіб, які підпадають під дію закону про запобігання корупції. Таким чином, вони не будуть зобов’язані подавати декларації для участі у судових засіданнях. Така зміна має зробити участь у засіданнях суду у якості присяжного більш доступною.
Зміни до закону «Про судоустрій та статус суддів»
Перш за все, представники міністерства пропонують виключити норму, яка говорить, що особа стає присяжним «за її згодою». Тобто особа не зможе відмовитися від статусу присяжного, якщо на неї паде вибір ДСА, крім випадків, коли така людина з тих чи інших причин, визначених законом, не може бути присяжним в принципі. На думку міністерства, це та інші зміни, запропоновані у законопроєкті, сприятимуть оперативному формуванню списків присяжних.
Більша частина подальших змін стосується процесу формування списків присяжних. Зокрема – виключенням із цього процесу місцевих рад та передачі усіх таких повноважень до повноважень, виходячи із норм, які пропонує внести до закону про Держреєстр виборців перший законопроєкт. Втім, відкритим залишається питання про те, чому ці два законопроєкти (або принаймні першу половину першого законопроєкту) не об’єднали в один. Адже у разі ухвалення одного з них у законодавстві може утворитися колізія, коли місцеві ради вже не матимуть повноважень щодо формування списків присяжних, а ДСА не отримає права брати інформацію з Держреєстру виборців. Така ситуація паралізує процес формування списків присяжних.
Також законопроєкт містить ряд інших новел:
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про те, що у ДСА заявили про можливість припинення роботи 90% судів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.