У Вищій раді правосуддя високо цінують допомогу і значення міжнародних партнерів у всіх процесах, які пов’язані з реформуванням судової гілки влади. Водночас, у ВРП переконані, що така участь повинна мати дорадчо-консультативну функцію і жодним чином не повинна впливати на формування позиції конституційного органу. На цьому наголосила член Вищої ради правосуддя Світлана Шелест, виступаючи на ІІ Одеському судовому форумі «Судова влада: синергія заради ефективності».
«Чергова судова реформа закладена сьогодні в Антикорупційній стратегії, яка зареєстрована як законопроект під №4135. Документ визначає засади державної антикорупційної політики. Стратегія була ініційована НАЗК і передбачає реформування органів суддівського врядування. І чергову переоцінку суддівського корпусу.
Вища рада правосуддя невідкладно відреагувала на законопроект, і ухвалила попереднє рішення, згідно з яким визнала таку ініціативу як таку, яка не відповідає завданням і цілям НАЗК, та як таку, що не будується на Конституції України.
Суддівському корпусу було запропоновано висловити свої фахові пропозиції з тим, щоб він був почутий. Адже в судах вирішуються людські долі, і ми не можемо зупинити роботу суду і в черговий раз реформувати чи блокувати роботу органів суддівського врядування.
Хочу зазначити, що ВРП узагальнила такі пропозиції і виокремила ключові аспекти, на які слід звернути увагу.
Що пропонується у цій так званій реформі?
Пропонується перезавантаження органів суддівського врядування шляхом залучення до перевірки доброчесності і професійної етики, яка має відбуватися за участі громадської ради міжнародних експертів, т. зв. Тимчасової комісії, в яку входитимуть Громадська рада доброчесності і Громадська рада міжнародних експертів. Власне, ми акцентували на тому, що не питання в перевірці доброчесності.
Склад Вищої ради правосуддя сформований в кращих європейських традиціях за міжнародними і європейськими стандартами. Він складається з членів, більшість з яких є суддями, які пройшли відповідні перевірки на предмет компетентності, доброчесності і професійної етики, власне, які делеговані чи обрані/призначені суб’єктами формування, які довірили цим представникам здійснювати представництво.
Що стосується Стратегії, мова йде не про перевірку доброчесності, а скоріше про перезавантаження.
Мова йде в цій Стратегії про те, щоб створити дисциплінарні органи, створити вочевидь не з членів чи представників Вищої ради правосуддя, а за допомогою конкурсної комісії, яка також складатиметься з Громадської ради доброчесності і міжнародних експертів.
Ми високо цінуємо допомогу і значення міжнародних партнерів у всіх процесах, які пов’язані з реформуванням. Водночас, ми переконані, що така участь повинна мати дорадчо-консультативну функцію і жодним чином не повинна впливати на формування позиції конституційного органу.
Органу, який покликаний стояти на захисті незалежності суддівського корпусу, авторитета правосуддя, органу, де судді звітують перед суспільством через інститут дисциплінарної відповідальності, який ефективно працює на сьогоднішній день.
Власне, на ці моменти ми звернули увагу у своєму рішенні, зібравши позицію суддів першої та апеляційної інстанцій, Верховного Суду України, Верховного Суду, Національної школи суддів, суддівських асоціацій, вищих спеціалізованих судів, які сьогодні не працюють, заблоковані також внаслідок реформи», - підкреслила Світлана Шелест.
Також Світлана Шелест наголосила, що переважна більшість суддів, попри те, що працюють на межі своїх можливостей, добросовісно виконують обов’язки: «Вони перевантажені роботою, адже нестача кадрів становить 32 %. У таких умовах складно забезпечити ефективне правосуддя. Дуже хотілося б, щоб чергові зміни не посилювали кризу, не блокували роботу судів та органів суддівського врядування, як це сталося з Вищою кваліфікаційною комісією суддів, яка вже рік не працює».
На переконання Світлани Шелест, розвиток України неможливий без сильних державних інституцій, тому завдання всіх гілок влади – спільно працювати задля досягнення єдиної мети – зміцнення держави.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що під час конференції в Одесі представник Асоціації розвитку суддівського самоврядування України Олександр Кравець запропонував ліквідувати Громадську раду доброчесності і надати ВРП право відсторонювати посадовців НАБУ, міністрів юстиції та внутрішніх справ.
Разом з тим, європейські експерти захищають важливість участі громадянського суспільства у відборі і оцінці суддів, а також залучення міжнародних експертів до судової влади.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.