Комітет Верховної Ради з питань правової політики 16 вересня ухвалив рішення, яким рекомендував парламенту ухвалити в першому читанні законопроект № 3448 від 07.05.2020 про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону «Про запобігання корупції».
Нагадаємо, що даний законопроект розроблено Міністерством юстиції і зареєстровано у ВР Кабміном.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 червня 2020 року було затверджено консультативний висновок, яким рекомендується направити даний законопроект на доопрацювання.
Як зазначають автори законопроекту, чинний закон про судоустрій не містить чіткої вимоги щодо проведення спеціальної перевірки у випадках та порядку, що встановлені Законом «Про запобігання корупції» при вирішенні питання щодо призначення кандидатів на посаду судді, кандидатів у члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також не передбачають необхідності повідомляти керівництву органу, на посаду в якому вони претендують, про близьких осіб, які працюють в цьому органі.
Крім того, потребує приведення у відповідність до положень Закону «Про запобігання корупції» понятійний апарат Закону про судоустрій.
Законопроектом пропонується виключити із частини сьомої статті 54 та пунктів 6, 7 частини сьомої статті 56 Закону про судоустрій № 1402-VIII положення про те, що суддя повинен дотримуватися вимог щодо несумісності, визначених законодавством у сфері запобігання корупції, та зобов’язаний виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Натомість пропонується доповнити ці статті положенням про те, що на суддів поширюється дія Закону про запобігання корупції № 1700-VII.
У Вищій раді правосуддя вважають, що таким чином на суддів можна буде покладати додаткові обов’язки, які визначатимуться – зараз чи у майбутньому – в законі про запобігання корупції, а не безпосередньо у профільному законі.
«Заміна чинних норм Закону № 1402-VIII відсильною нормою до Закону № 1700-VII суперечить приписам статті 4 Закону № 1402-VIII, згідно з якою судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону № 1402-VIII.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначаються Законом № 1700-VII.
Дія Закону № 1700-VIІ розповсюджується на широке коло суб’єктів, а не лише на суддів.
Отже, у разі наявності в Законі № 1402-VIII відсильної норми статус суддів частково регулюватиметься не тільки Конституцією України та цим Законом, а й Законом № 1700-VII. Зокрема, в Законі № 1700-VI визначатимуться окремі обов’язки суддів.
Запропоновані зміни призведуть до деконсолідації прав та обов’язків судді, які наразі закріплені в спеціальному законі.
Таким чином, не можна допустити звуження норм у певних нормативних актах, які регулюють правовідносини в різних сферах, до регулювання їх одним актом – Законом № 1700-VII», - вважають у ВРП.
Серед іншого, законопроектом також запропоновано внести зміни до пункту 4 частини дев’ятої статті 109 Закону про судоустрій № 1402-VIII, згідно із чинною редакцією якого може бути визнано істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді визнання судом судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Відповідно до чинної редакції суддя підлягає звільненню з посади за вчинення істотного дисциплінарного проступку, хоча його порушення може бути незначним.
Законопроектом пропонується внести зміни до цього пункту та конкретизувати, що істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді може бути визнано факт набрання законної сили рішенням суду, яким суддю притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
«Таким чином, запропонована законопроектом зміна є такою, що покращує становище особи, конкретизує факт, який може бути визнано істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, і є цілком обґрунтованою.
Так само, з огляду на межі повноважень Вищої ради правосуддя, вбачаються доцільними запропоновані законопроектом № 3448 зміни до статті 106 Закону № 1402-VIII, згідно з якими виключаються з переліку підстав дисциплінарної відповідальності судді такі підстави, як неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством, а також визначається єдина підстава – визнання судді винним у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Вища рада правосуддя у рішеннях неодноразово наголошувала, що з огляду на статтю 60 Закону № 1402-VIII та статті 11, 50, 51 Закону № 1700-VII перевірка декларацій не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, а є виключною компетенцією Національного агентства з питань запобігання корупції», — зазначили у ВРП.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.