ВС висловився щодо отримання одноразової грошової допомоги поліцейським

Пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено можливість виплати допомоги поліцейським, які звільнились зі служби за власним бажанням, навіть за умови, що на час звільнення їм було встановлено інвалідність.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 822/1493/18.

Обставини справи

Громадянин України звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювань у колишнього співробітника органів внутрішніх справ та Національної поліції;

зобов`язати відповідача затвердити висновок про призначення одноразової грошової допомоги за встановленою формою про виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі та порядку, передбаченими статтями 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію» і Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 р. № 4, в сумі 158580 грн;

зобов’язати відповідача призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі та порядку, передбаченому статтями 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію» і Порядком від 11.01.2016 р. № 4, в сумі 158580 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень статей 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського від 11.01.2016 р. № 4 у зв`язку із отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції. Проте у виплаті вказаної допомоги йому було відмовлено, оскільки звільнення його зі служби на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону (за власним бажанням) не відповідає вимогам статті 97 Закону для виплати одноразової грошової допомоги. Вважає такі дії відповідача протиправними, вчиненими не у відповідності до вимог закону.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду позов задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Касатор подав касаційну скаргу, в обґрунтування якої посилався на те, що тлумачення пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» таке, що одноразова грошова допомога виплачується лише працівникам поліції, які звільнені по хворобі, а інші працівники поліції, які звільнені за власним бажанням і після звільнення отримали інвалідність, пов’язану з проходженням служби в органах поліції, позбавлені права на отримання зазначеної грошової допомоги. Це є дискримінацією, наданням переваг одним особам перед іншими та є порушенням норм статті 22 Конституції України.

Висновок Верховного Суду

ВС зауважив, що в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач після звільнення з органів внутрішніх справ продовжив службу в Національній поліції України, під час служби 20.09.2017 р. позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах поліції, а 28.09.2017 р. позивач звільнився зі служби за власним бажанням.

При цьому пов’язане з проходженням служби захворювання було діагностовано у позивача задовго до встановлення йому інвалідності ще 26.05.2016 р., однак тоді позивача було визнано лише обмежено придатним до військової служби, і наявність такого захворювання не завадила йому продовжити службу в поліції ще протягом більше одного року та чотирьох місяців.

Таким чином після встановлення наявності у позивача захворювання, пов`язаного з проходженням служби, останній продовжив службу в поліції, а після встановлення з тих же підстав інвалідності звільнився зі служби на підставі особисто поданого рапорту за власним бажанням.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4, яким затверджений Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі – Порядок № 4), встановлено, що днем виникнення права на отримання допомоги дати, з якої встановлена інвалідність, не змінює визначених Законом, як актом вищої юридичної сили, обов’язкових умов призначення одноразової грошової допомоги та не може бути безумовною підставою для її виплати без дотримання таких умов.

Також, ВС наголосив, що отримання поліцейським інвалідності під час проходження служби не суперечить вимозі закону щодо шестимісячного після звільнення строку виникнення інвалідності. Встановлення інвалідності під час служби саме собою не може бути підставою для відмови у виплаті допомоги за умови дотримання іншої обов’язкової умови - підстави звільнення.

Підсумовуючи вищенаведене, Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав дійшов висновку про те, що оскільки пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VІІІ не передбачено можливість виплати допомоги поліцейським, які звільнились зі служби за власним бажанням, навіть за умови, що на час звільнення їм було встановлено інвалідність, а тому відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті такої допомоги.

У цій справі, виходячи з предмету доказування пов’язаного із захистом соціальних прав звільненого зі служби поліцейського, досліджувались питання законності відмови відповідача у виплаті позивачу соціальної допомоги і не надавалась оцінка законності підстав звільнення позивача з публічної служби та наявності для цього інших підстав, крім звільнення за власним бажанням.

ВС підкреслив, що за таких обставин апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку щодо правомірності відмови відповідача у виплаті позивачу спірної допомоги та прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову  Вінницького апеляційного адміністративного суду – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи може винагорода за учаcть в АТО вплинути на розмір пенсії: позиція ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.