У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №806/2321/16.

Обставини справи

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство будівельно-монтажна фірма «М» із позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області  про скасування припису  та постанови.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду позов Приватного підприємства будівельно-монтажної фірми «М» задоволено.

 Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху з наданням заявнику 30-ти денного строку для обґрунтування причин пропуску строку на оскарження.

На виконання ухвали, до Житомирського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про прийняття апеляційної скарги із зазначенням причин пропуску строку апеляційного оскарження, які заявник вважає поважними.

Зокрема, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області зазначило, що 08.02.2017 подавало апеляційну скаргу на постанову суду та 28.02.2017 управління зверталося до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі. Однак, ухвалою суду від 09.03.2017 відмовлено у задоволенні клопотання та повернуто апеляційну скаргу.

05.07.2017 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області сплачено судовий збір, однак при цьому апеляційну скаргу подано лише 24.07.2017.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду було визнано неповажними наведені Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 у справі 806/2321/16, а клопотання про поновлення цього строку залишено без задоволення; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

У касаційній скарзі, касатор посилався на те, що процесуальний строк подання апеляційної скарги пропущений з поважних причин, адже обставини, які перешкоджали звернутися до суду вчасно не залежали від волевиявлення Управління та були зумовлені відсутністю коштів та незадовільним майновим станом.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що відповідно до ч.2 ст. 186 КАС України ( в редакції на момент розгляду судом апеляційної інстанції) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої  статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України (в редакції на момент розгляду судом апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 КАС України (в редакції на момент розгляду судом апеляційної інстанції),та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення троку, про що постановляється ухвала.

ВС зауважив, що суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен довести скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами

Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на неможливість звернення з апеляційною скаргою у строки визначені процесуальним законодавством у зв`язку з неможливістю сплатити судовий збір.

ВС вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суду першої інстанції.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

ВС наголосив, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов’язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов’язків, встановлених нею ж.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС пояснив про поважні причини невиконання судового рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.