Сфери громадського інтересу не можуть бути захищені конфіденційністю, — ЄСПЛ

10 вересня 2020 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «N.Š проти Хорватії» («N.Š. v. CROATIA» (Application no. 36908/13). У справі йшлося про можливе обмеження свободи висловлювань заявниці, які вилилися у кримінальну справу проти неї за розголошення конфіденційної інформації.

Обставини справи

У 2007 році дочка та зять заявниці, а також їхня дочка, якій на той момент було 5 місяців, потрапили в аварію. У результаті аварії вижила лише дитина. Невдовзі після цього місцевий центр соціального захисту надав тимчасову опіку над дитиною її дядьку (брату батька дитини).

У подальшому між родинами батька та матері розпочався конфлікт, який стосувався того, хто повинен мати право опіки над дитиною. Також постало питання про бажання однієї зі сторін обмежити право іншої сторони бачитися з дитиною. Для вирішення цієї суперечки сторони спершу звернулися до центру соціального захисту, який у січні 2009 року ухвалив рішення про надання дядькові дитини постійної опіки. Родина заявниці звернулася до Міністерства охорони здоров’я та соціальної політики, яке у лютому того ж року скасувало рішення та повернуло справу на розгляд Центру.

У результаті повторного розгляду цієї справи центр соціального захисту у жовтні 2010 року повторно призначив дядька опікуном. У лютому 2011 року Міністерство підтримало таке рішення. Родина заявниці звернулася до адміністративного суду для його оскарження.

Увага ЗМІ та кримінальна справа

Ще у 2007 році події довкола історії онучки заявниці – зокрема, трагічна смерть батьків та конфлікт щодо опіки між родичами – привернули увагу громадськості та ЗМІ.

Так, у 2007 році заявниця давала інтерв’ю національній газеті Jutarnji list, у 2008 році ситуацію обговорювали у шоу Provjereno на національному телеканалі. У обох випадках ім’я дитини явно називали, у першому випадку – заявниця та представники центр соцзахисту, у другому – журналісти.

У 2010 році вийшли ще три великі матеріали щодо історії боротьби за опіку. Зокрема, у 2010 році на телешоу Proces на каналі HRT були використані кадри, на яких зображені ряд документів, які розкривали особу дитини та дядька, а також ряд іншої інформації, що стосувалася розгляду питання про надання опіки. Втім, на кадрах не видно, хто показує будь-який з цих документів.

Після цього дядько дитини подав заяву про кримінальне правопорушення заявницею та її дочкою щодо порушення конфіденційності адміністративного процесу щодо призначення опіки у ефірі шоу Proces , зокрема – розкриття імені дівчинки.

У судовому процесі суд не взяв до уваги аргументи захисту, зокрема – щодо потреби викликати до суду журналістів, аби вони надали свідчення щодо того, хто надав їм документи, що вони стали підставою для позову. Як підставу для відмови суд зазначив, що всі необхідні факти вже встановлено. Разом з тим суд продовжував додатково викликати для свідчень інших свідків. Суд встановив, що інформація, яку поширювала заявниця, не підпадає під визначення свободи висловлювань, а також побачив у її діях порушення конфіденційності процесу розгляду справи про опіку. У підсумку, суд визнав заявницю та її дочку винними та призначив їм покарання у вигляді чотирьох місяців умовно.

Позиція Суду

ЄСПЛ у ході розгляду матеріалів справи встановив, що із матеріалів ЗМІ, у яких було показано документи, неможливо встановити, хто саме надав журналістам документи та хто саме показував та/або тримав їх у кадрі. А тому немає жодних підстав вважати це доказом вини заявниці.

Також Суд зазначив таке:

• У вищезгаданому шоу не було розголошено інформації, яку не розголошували раніше;
• У разі поширення конфіденційної інформації частина відповідальності лежить на журналістах;
• Місцевий суд занадто прямолінійно трактував підстави для обмеження права особи на висловлювання.

Більше того, з тієї інформації, яку поширила у ЗМІ саме заявниця, Суд зробив висновок, що її твердження, переважно, стосується критики Центру соціального захисту щодо його дій у контексті розгляду питання про надання опіки над дитиною. На думку Суду, це питання є предметом громадського інтересу, а тому процес опіки не може бути абсолютно конфіденційним за будь-яку ціну.

«Суд повторює, що коментарі на тему функціонування системи, яка ухвалює рішення щодо надання опіки над дитиною та щодо її майбутнього, зважаючи на те, що вони стосуються питання, яке становить суспільний інтерес, повинні користуватися найвищим захистом свободи висловлювань», - зазначено у рішенні.

У результаті, ЄСПЛ визнав заяву прийнятною та зазначив, що у справі мало місце порушення права заявниці на свободу висловлювання. Як наслідок – зобов’язав Хорватію виплатити заявниці 7500 євро моральної компенсації, а також 4170 євро компенсації судових витрат.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікувала свіже рішення ЄСПЛ у справі за заявою першого заступника міністра стратпромисловості, якого у 2012 році засудили за зловживання службовим становищем. Він відсудив у України 10000 євро в Європейському суді.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.