Чи отримають суди фінансування від Кабміну: про що говорив голова ДСА Холоднюк з членами Комітету

Як відомо, наразі триває бюджетний процес, і в цьому процесі про належне фінансування судової гілки влади знов можуть забути, особливо зважаючи на критичні проблеми з «діркою» в Держбюджеті.

Нещодавно Комітет Верховної Ради з питань правової політики заслухав голову Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, який прийшов просити депутатів підтримати зміни до Держбюджету.

Про що саме говорили парламентарі з головним розпорядником коштів місцевих та апеляційних судів, аналізувала «Судово-юридична газета».

Грошей на зарплати працівникам апаратів судів немає.

Спочатку Зеновій Холоднюк пояснив суть свого прохання.

«Ми вимушені звернутись до двох комітетів Верховної Ради – з питань бюджету і нашого профільного Комітету з питань правосуддя, і відповідно до Міністерства фінансів.

Ми звернулись раніше з листом до Премʹєр-міністра України з цього приводу, Міністерство фінансів дуже довго вирішує ці питання і думає з приводу внесення змін в закон про Державний бюджет. Поки ініціативи від Міністерства фінансів ми не бачимо, тому ми мусимо звернутися як головний розпорядник бюджетних коштів до профільних комітетів. На жаль, суди вже зупиняються і кошти на відправлення правосуддя фактично станом на сьогоднішній день вже відсутні», — почав Холоднюк.

Далі він нагадав, що обіцяли судам при прийнятті закону про Держбюджет на 2020 рік.

«Хотів би нагадати вам, коли приймався Закон про Державний бюджет, то всі визнали, що, дійсно, судова система недофінансована і, відповідно, в Прикінцевих та перехідних положеннях була чітка норма доручити Кабінету Міністрів за результатами І кварталу переглянути бюджетні показники і збільшувати планові показники Державній судовій адміністрації як головному розпоряднику бюджетних коштів у необхідному обсязі.

За результатами І кварталу, ви пам'ятаєте, що ми збирались в цьому комітеті. Є відповідне рішення вашого комітету від 9 квітня (протокол номер 24), який чітко говорить про те, що мінімальна критична цифра недофінансування складає 3,4 мільярди гривень. 831 мільйон – це поточні видатки. Відповідно 2 мільярда 550 мільйонів – це фонд заробітної плати разом з нарахуваннями. За результатами розгляду Верховної Ради збільшили тільки на 1 мільярд 77 мільйонів гривень планові показники за фондом заробітної плати, жодної копійки поточні видатки за результатом І кварталу не збільшені», — зазначив голова ДСА.

«На жаль, суди уже у травні цього року почали зупинятись і не було за рахунок чого фінансувати поточні видатки з відправлення правосуддя. Ми вимушені були звернутись до Міністерства фінансів, щоб перекинути з основної статті фонду заробітної плати 200 мільйонів гривень на поточні видатки для того, щоб не зупинились суди. Це було зроблено.

Але ці 200 мільйонів для такої великої системи закінчились. І станом на вересень знову приходить маса листів у Державну судову адміністрацію і Вищу раду правосуддя про те, що суди вимушені зупиняти свою роботу», — розповів Холоднюк.

Отже, ДСА презентувала членам Комітету, скільки потрібно грошей на суди.

«Що стосується фонду заробітної плати. 5 мільярдів 367 мільйонів гривень – це тільки фонд заробітної плати, який стосується працівників апарату за 2019 рік. Це фактично касові видатки.

Призначення на 2020 рік складають 2 мільярда 549 мільйонів гривень. Тобто станом на сьогодні на 2 мільярди 818 мільйонів гривень менше, ніж було у 2019 році.

Отже, розрив складає 1 мільярд 193 мільйони гривень. Але 1 мільярд 193 мільйони гривень – це основна стаття заробітної плати. Якщо брати чисту арифметику, то відповідно цей 1 мільярд 193 млн, якщо взяти ті планові показники, які на сьогоднішній день є, 2 мільярди 549 мільйонів гривень, то не виходимо на цифру 19-го року. Тобто на сьогоднішній день ми зменшуємо заробітну плату працівників апарату порівняно з 2019 роком уже фактично на 8 тисяч гривень. Середня заплата працівника апарату в 19-му році склала 18 400 грн, зараз середня зарплата вже 11 тисяч гривень і це тривожить всю судову систему, а їх немало-небагато – 25 200 працівників апарату», - сказав голова ДСА.

Далі він порівняв інші поточні видатки 2019-го і 2020-го року.

«Ви бачите, що тут також дефіцит складає 631 мільйон гривень порівняно із касовими видатками і з плановими показниками 2020 року.

Отже, прохання ще раз підтримати рішення профільного комітету, яке приймалось 9 квітня 2020 року, і винести питання щодо внесення змін в Закон «Про Державний бюджет на 2020 рік» в загальній цифрі 2 мільярди 292,9 мільйона гривень. В тому числі основна стаття – 1 мільярд 193 мільйони гривень, фонд оплати праці, нарахування – 467 мільйонів гривень. Загальна цифра – 2 мільярди 292 мільйони гривень. Це ті цифри, які були в рішенні вашого комітету станом на 9 квітня 2020 року», - озвучив він суму.

Також Зеновій Холоднюк розповів про наслідки рішення Конституційного Суду щодо визнання неконституційними обмеження суддівської винагороди та зарплат чиновників.

«Всі ви знаєте про те, що Конституційний Суд 28 серпня вже прийняв відповідне рішення, і ми з 28 серпня зняли обмеження суддівської винагороди і, відповідно, обмеження тієї середньомісячної зарплати топ-чиновників. Тобто коштів катастрофічно станом на сьогоднішній день не вистачає.

Якщо не внести зміни в Закон про Державний бюджет, то нам не те, що не вдасться утримувати середню заробітну плату працівника апарату на рівні 11 тисяч, що вже менше на 8 тисяч, ніж було в минулому році, а взагалі не буде коштів для того, щоб забезпечити виплату за основними статтями і основну заробітну плату для державних службовців і інших працівників, які працюють в судовій системі», - підкреслив Холоднюк.

На це голова Комітету ВР з питань правової політики Андрій Костін відповів таке.

«У вашому листі ви дещо іншу зазначаєте цифру. Це офіційна позиція, яку ми отримали. І там є 969 мільйонів гривень, в тому числі 631 мільйон, це співпадає от з цією табличкою, яку сьогодні нам роздали, це на придбання необхідних для здійснення судочинства матеріалів і 338 мільйонів для нарахувань на оплату праці. Тобто знаєте, є така різниця між тим, що ви направили на 969 мільйонів, це я так розумію з вашого листа, є критично необхідним, і те, що зараз ви нам пропонуєте десь на 1 мільярд 300 мільйонів ще додати.

Ми всі розуміємо ситуацію в країні, і розуміємо, що нам треба виділяти тільки те, що є мінімально необхідним. Тобто є ваше звернення – на 969 мільйонів, є обґрунтування, які ми всі це прочитали. І чому зараз ви говорите про 2 мільярди 292 мільйони? Це дещо виглядає несерйозно, я перепрошую за це визначення.

І друге питання. Ви зараз сказали, що чисельність суддівських посад складає біля 7 тисяч. Зараз суддів біля 5 300, з яких 200 приступили до виконання своїх обов'язків приблизно місяць тому.

Я знаю, що є економія, тобто заброньовано на всю кількість суддівських посад розмір суддівської винагороди. Отже, є економія між цією сумою, яка визначена на рік 2020 і фактично тією, яка використана і буде використана на оплату, на суддівську винагороду 5 300 суддів, з яких 300 або 200 додалися в серпні або в липні місяці. Тобто ця економія – це реально існуюча цифра і вона може бути суттєвою для того, щоб її використати на фінансування, в тому числі оплати праці апарату судів. Дайте нам пояснення, будь ласка, з цього питання».

Скільки та куди витратили

Зеновій Холоднюк на запитання Андрія Костіна відповів наступне.

«Дійсно, коли ми готували цього листа, це було станом на 28 серпня і ми не знали про те, що 28-го числа Конституційний Суд винесе рішення. А ми керувалися рішенням уряду, що до 1 листопада цього року продовжується карантин. І відповідно розрахунки були того, що у нас з‘явиться економія по суддівській винагороді і відповідно нам не вистачало тільки на поточні видатки – це критична сума, і відповідно нарахування на заробітну плату, ту, яку в листі.

З 28-го числа ситуація помінялася, ми почали вже перераховувати фонд заробітної плати, десь якщо взяти в цілому по суддівській винагороді, то зекономили з квітня місяця по серпень в районі 800 мільйонів гривень суддівської винагороди. Тобто судді використали всі свої відпустки, які тільки можливо, лікарняні тощо, і фактично ту економію, яку, в принципі, очікувало Міністерство фінансів, її не було, немає і не може бути.

Що стосується загальної картини по суддях і по працівниках апарату, це дійсно так, що економія по суддівській винагороді є, але у нас був величезний дефіцит фонду заробітної плати по працівниках апарату. В нас планові показники на 2020 рік склали 570 мільйонів гривень, проти, по працівниках апарату виключно, проти 5,4 мільярда гривень, які фактично використані у 2019 році. Тобто в 9 разів фонд заробітної плати 20-го року по працівниках апарату менший, ніж він був в 19-му році. І ми за рахунок оцієї економії тримали на плаву рівень заробітної плати, який в нас на сьогоднішній день склався по суддівській винагороді.

Я думаю, не секрет, що ми сформували в Законі про державний бюджет централізований нерозподілений фонд заробітної плати, який закріпили за Державною судовою адміністрацією як головним розпорядником бюджетних коштів, тому що ніхто не знав, які судді в який суд конкретно будуть призначені, а призначення прив'язується до кожного конкретного суду. І ця цифра склала 2 мільярди 141 мільйон гривень.

В тому числі ми збільшили цей централізований фонд заробітної плати за рахунок непризначених членів Вищої кваліфкомісії суддів і відповідно Служби судової охорони, в якій не заповнені всі вакантні посади.

Плюс 870 мільйонів гривень – це ті кошти, які були внесені в зміни в Закон про Державний бюджет, і збільшили планові показники нам на 1 мільярд 77 мільйонів гривень відповідно у фонд заробітної плати.

Загальна цифра складає 3 мільярда 42 мільйона гривень. Із них на виплату заробітної плати працівникам апарату збільшили за рахунок централізованого фонду заробітної плати – 2 мільярда 122 мільйона гривень, перекинули 200 мільйонів гривень з фонду заробітної плати на поточні видатки, 151 мільйон гривень буквально в серпні місяці ми перекинули ще з фонду заробітної плати на нарахування на заробітну плату, і на виплату вихідної допомоги суддям, які пішли у відставку теж витрачено з централізованого фонду 73,5 мільйона гривень. Станом на сьогоднішній день залишок централізованого фонду заробітної плати складає 494 мільйона гривень. Це вся історія з цього приводу», - зазначив Холоднюк.

«Скажіть, будь ласка, чи зверталися ви до Міністерства фінансів з даним питанням? Яку відповідь ви отримали?» - запитав Холоднюка народний депутат Сергій Демченко.

«Вже рука болить підписувати листи, обґрунтування і так далі.

Ми зверталися до Міністерства фінансів неодноразово. Ми зверталися в серпні цього року до прем’єр-міністра двічі, і вже остання точка – це звернулися в профільні комітети Верховної Ради і відповідно у Міністерство фінансів.

Відповіді з цього приводу поки немає», - зазначив голова ДСА.

«Те, що стосується внесення змін і тих 1 мільярда 77 мільйонів гривень, то була зустріч і з міністром фінансів, і з Прем'єр-міністром України, і вирішили про те, що будуть  збільшувати, всі прекрасно розуміють, що є дефіцит, але будемо збільшувати поетапно», - додав він.

Чи зменшиться кількість судів та суддів

В свою чергу, народний депутат Сергій Власенко запитав наступне:

«В мене питання трошки про інше. Я не буду вам навіть задавати питання, коли районні суди, по ліквідованих районах, припинять відправляти невідомо що, невідомо на якій території. Тому що територіальну підсудність у нас ніхто не скасовував, «утворені» Порошенком окружні суди так і не запрацювали, а у нас працюють і далі районні суди по тих районах, які вже майже два тижні як ліквідовані.

Але в мене питання інше. По-перше, коли судова адміністрація планує реально утворити районні суди? І чи вплине це утворення окружних судів замість тих районних, які зараз працюють, на показники, які ви нам запропонували для розгляду? Тобто чи збільшиться кількість суддів, чи зменшиться кількість суддів, як це все взагалі буде відбуватися? І чи вплине це на ті показники і цифри, які ви нам дали?

Я щиро переконаний в тому, що відправляючи правосуддя, дві третини судів України діють не легітимно тому що вони діють в межах тих районів, яких уже не існує. І, до речі, з цього приводу я вам «листа щастя» відправив. Ви його, я думаю, отримаєте.

Тому питання. Як ця вся реорганізація вплине на ті показники, які ви нам сьогодні запропонували до розгляду? І в першу чергу, в частині фінансування витрат, заробітної плати звичайно, як суддівської винагороди виплати, так і оплати праці технічних працівників».

Стосовно цього Холоднюк розповів наступне.

«Те, що стосується реорганізації і тих указів Президента, які були підписані в грудні 2017 року. Що стосується апеляційних судів всіх юрисдикцій без виключення, то вони реалізовані в цій частині, тобто судді переведені. На сьогоднішній день є тільки лічені судді, які не переведені зі старих апеляційних судів у нові апеляційні суди з різних причин. Ми за суддівську кар'єру не відповідаємо.

Що стосується місцевих загальних судів і місцевих господарських судів. Ви абсолютно праві, тому що після того, як з’явилися укази Президента функція Державної судової адміністрації, це моя функція була, – призначити тимчасово виконуючого обов'язки керівника апарату в окружні суди. Це було зроблено ще в 2018 році. І ці тимчасово виконуючі обов'язки керівників апаратів зареєстрували нові юридичні особи. Тобто, нові окружні суди на базі місцевих загальних судів укрупнені, і відповідно нові окружні суди на базі місцевих господарських судів.

Отже, де-юре ці суди утворені. Де-юре вони є в Законі про Державний бюджет уже нові суди з новими назвами. А де-факто працюють старі суди зі старими назвами, тому що жоден суддя в окружний суд станом на сьогоднішній день не переведений. І відповідно ми знову повертаємося до питання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і відповідно Вищої ради правосуддя. Це питання не Державної судової адміністрації, а питання тих органів, які відповідають за суддівську кар'єру».

«А скажіть, будь ласка, оці тимчасово виконуючі обов'язки голів секретаріатів, тобто вони всі працюють, вони всі отримують зарплати в окружних судах. Напевно, там є якийсь бухгалтер, бо треба здавати бухгалтерську звітність. Чи ви ведете облік?» - уточнив Сергій Власенко.

«Ні, те, що стосується тимчасово виконуючих обов'язки керівників апарату, це працівники нинішніх місцевих судів, нинішніх місцевих господарських і місцевих загальних судів. Вони заробітну плату отримують поки в місцевих загальних судах і місцевих господарських судах. Вони просто виконують обов'язки керівника апарату…

Так, вони отримують заробітну плату, а фактично виконують дві роботи на сьогоднішній день.

Що стосується загальної кількості суддів. Тут немає різниці, яка кількість судів буде, вона буде значно менша, якщо будуть реалізовані укази Президента. Іде мова за навантаження. Навантаження, на жаль, поки на сьогоднішній день не зменшується, воно, на жаль, збільшується. Тобто вимушені поки утримувати ту кількість суддів із тим дефіцитом на сьогоднішній день, який ми маємо», - сказав Холоднюк.

Втім, Сергія Власенко не задовольнила така відповідь:

«Вибачте, Зеновію Васильовичу, я тут дозволю собі просто ще одне уточнююче питання. Я дозволю собі з вами не зовсім погодитися. Щодо кількості суддів ви, напевно, праві. А щодо приміщень, які мають ці суди, то це вже трошки інше питання.

Припустимо, на сьогоднішній день, якщо в новий район об'єднано три старих райони, то це ж не факт, що залишиться, умовно кажучи, три представництва одного окружного суду. Так, можливо, і буде, але канцелярія буде одна. І де вона буде – не відомо. І це буде скорочення людей десь, бо було три канцелярії, а буде одна канцелярія. Не може трьох бути канцелярій, вибачте. Або повинні з'явитися додаткові люди, які будуть розподіляти ці справи. Це непросте питання»

«Те, що стосується майбутнього, ви абсолютно праві, що буде скорочена чисельність адміністративних посад і буде скорочена чисельність працівників апарату. Це абсолютно так, тому що ті адміністративні посади, які на сьогоднішній день, вони будуть об'єднані і буде зрозуміло, що зменшена і кількість голів судів, і заступників, і відповідно кількість керівників апарату, заступників, і відповідно тих канцелярій, які на сьогоднішній день. І, звичайно, економію бюджетних коштів з цього приводу очікуємо. Але це не в 2020 році, і ще невідомо, чи в 21-му році.

Втім, було б логічно, щоб після завершення адміністративної реформи привести всі правоохоронні органи, в тому числі і судову систему під ту адміністративну реформу, яка на сьогоднішній день проводиться», — відповів Холоднюк.

В свою чергу, Андрій Костін виказав думку, що найближчим часом змін щодо кількості суддів очікувати не слід. «Я не думаю, що до кінця року ситуація з кількістю суддів може суттєво змінитися. Я думаю, що тільки за рахунок тих суддів, які чекають указів Президента», — підкреслив він.

Ще одне питання до голови ДСА стосувалося нормативу навантаження та методики його обрахунку.

«Те, що стосується методики, то методику ми опрацювали протягом 14-15-го року, і ця методика затверджена в 15-му році. Тобто вже бюджет на 2016 рік формувався на підставі нової методики і нових науково обґрунтованих нормативів навантаження. І та чисельність, яка була, то у нас чисельність по тому рівню навантаження, яке було в 16-17-му році, то загальна чисельність суддів у всіх юрисдикціях першої апеляційної інстанції повинна бути 5 558 суддів», - відповів він.

Чому в судах немає марок і паперу?

«Чому в судах немає марок? От примітивно суди з весни, якщо я не помиляюсь, стоять і не можуть направляти судові виклики та повідомлення», — запитав депутат Денис Маслов.

«Дякую за цікаве питання. В судах не тільки немає марок, немає конвертів, немає паперу, і немає дисків, і так далі через те, що поточні видатки в цьому році зменшили у 2,6 рази, аніж склались фактичні видатки у 2019 році. Тобто загальна цифра поточних видатків там, де марки, конверти, диски, тощо склала всього 444 мільйони гривень. Проти касових видатків 2019 року, які фактично склали 1 мільярд 150 мільйонів гривень.

Кількість справ не зменшується, на жаль, а кількість справ у цьому році збільшується, порівняно навіть з 2019 роком», — відповів Холоднюк.

«Скажіть, будь ласка, от Державна судова адміністрація що зробила для того, щоб кошти економити? Не тільки їх отримувати, а щоб економити? Звичайно, що я своє запитання ставлю в розрізі електронного в тому числі суду. Вибачте, ми живемо в 2020 році, а ми й досі направляємо поштові повідомлення. Що з цим електронним судом? Можливо, якимось іншим чином зекономили, якісь заходи були зроблені, в тому числі з вашого боку? Бо реально те, що я чую, це судді самі – спонсори. Лише за рахунок економії на заробітній платі суддів та працівників апарату суду ми витягаємо судову систему. Ну, правильно? Ви сказали, за рахунок економії оплати суддям, лише з цього живемо. Що зробила Державна судова адміністрація?» — додав Маслов.

«Запроваджена система відеоконференцзв'язку. І дуже важливо, що участь у судовому засіданні сторона по справі може брати поза межами приміщень судів. Ця система на сьогоднішній день повністю використовується.

Поетапно вводиться «Електронний суд». Вже на сьогодні дослідна експлуатація іде повним ходом.

Повним ходом запроваджуються sms-повідомлення, особливо в адміністративних судах. На сьогоднішній день, не мало-не багато, а 40 тисяч учасників судового процесу отримали судові повістки в режимі sms-повідомлень. Але, на жаль, деякі суди – апеляційний, Верховний Суд – скасовують рішення першої інстанції через те, що порушується процесуальний кодекс.

Для того, щоб не порушувати процесуальний кодекс і дати можливість у повній мірі використовувати sms-повідомлення і економити бюджетні кошти, необхідно внести зміни в процесуальний кодекс. І тоді в повній мірі запрацюють sms-повідомлення.

Перше – це буде швидко і доступно. Тому що «Укрпошта», ми ж розуміємо, як вона працює, ми не будемо відправляти по три рази повістки про виклик до суду навіть із надписом «судова повістка». Людина не отримує, суди вимушені другий раз, третій раз відправляти і відповідно витрачати бюджетні кошти.

Законопроекти такі підготовлені на сьогодні, вони знаходяться в профільному комітеті», — сказав Холоднюк.

Куди пішли капітальні видатки

В свою чергу, народний депутат, голова робочої групи Комітету з питань цифровізації Роман Бабій зауважив Холоднюку наступне:

«Зеновій Васильович, дякую, що знайшли можливість відвідати комітет. На жаль, кілька разів вас запрошували на засідання робочої групи з питань цифровізації судочинства, ви з якихось причин не мали змоги прийти. Розуміємо, можливо, гроші важливіше, ніж електронний суд. Але я думаю, що з вашою присутністю процеси ці по цифровізації судів, можливо, пішли би швидше.

А щодо питання, то хотів би задати таке. Відповідно до закону, який прийнятий у квітні 20-го року ви отримали додатково 1,07 мільярда. А на які напрямки вони були витрачені?»

«1 мільярд 77 мільйонів гривень – виключно це фонд заробітної плати. 870 мільйонів гривень – це основна стаття і різниця це нарахування на заробітну плату. Виключно все на апарат суду», — відповів Холоднюк.

«Скажіть, будь ласка, в цьому році проводились вже якісь видатки, фінансувалися видатки на капітальне будівництво, ремонти і таке інше? В якому обсязі?» — уточнив Роман Бабій.

«Якщо взяти, то у нас загальна сума капітальних видатків – 236 мільйонів гривень це разом з Службою судової охорони. І відповідно, я точно не можу сказати, яка сума на сьогоднішній день використана, але я думаю, що десь в районі 50-60 відсотків вже використана сума на капітальні видатки.

І зараз ми проводимо роботу із Міністерством оборони для того, щоб віддалити їхні призначення на грудень місяць і наблизити капітальні видатки з грудня місяця по судовій системі. Для них це невелика сума, так що я думаю, що нам вдасться це зробити», — зазначив голова ДСА.

«А скажіть, чи не розглядали ви питання перерозподілу видатків цих капітальних на фонд заробітної плати апарату, наприклад?» — запитав Роман Бабій.

«Це окрема тема. Для того, щоб перерозподілити капітальні видатки, треба внести зміни в закон про державний бюджет. А друге питання, що у нас на сьогоднішній день біля 15 об'єктів, які знаходяться в стані реконструкції, капітального ремонту і катастрофічно не вистачає коштів для того, щоб їх завершити. От це тільки ті об'єкти, у яких ступінь готовності 70% і більше. Нелогічно покинути ці об'єкти і не доводити до завершення, тому що післязавтра це буде, мінімум, на 50% дорожче», — вказав Холоднюк.

«Ця інформація дуже цікава, — додав Андрій Костін. — Чи можете ви нам її надати все ж таки пооб'єктно, тому що ви згадали 15 об'єктів з якимось ступенем готовності. Я так розумію, що це якісь судові установи, це для нас було б дуже цікаво і важливо, щоб ми розуміли, про що йде мова. Члени комітету – народні депутати, працюють в тому числі в своїх округах, і це може бути дуже важливим для того, щоб вони також і побачили цю ситуацію».

«Ми не тільки надамо, ще й з фотографіями кожного приміщення, про яке йде мова за реконструкцією чи капітальні ремонти.

Якщо взяти по приміщеннях за останніх 5 років, то ми ввели в експлуатацію 88 об'єктів після повної реконструкції і створили абсолютно нормальні умови для відправлення правосуддя», — підкреслив Зеновій Холоднюк.

«Скажіть, будь ласка, от ви створили робочу групу з огляду витрат державного бюджету в себе. І дійсно, в умовах дефіциту бюджетних коштів важливо, звичайно, оптимізувати свої витрати. І відповідно до плану-графіка вона мала би уже у вересні місяці надати висновок щодо ефективності та доцільності видатків. Що з цього приводу? В якому стані зараз ці висновки?» — запитав Роман Бабій.

«Дійсно, така робоча група затверджена і в тому числі в робочу групу входять народні депутати України, очолює цю робочу групу мій заступник, яка хворіла, на жаль, на коронавірус і буквально вчора вийшла вже після хвороби. Так що засідання відбудеться найближчим часом і це буде у вересні місяці робочої групи», — відповів голова ДСА.

Отже, за результатами обговорення голова Комітету Андрій Костін попросив голову ДСА надати інформацію максимально деталізовано, щоб народні депутати змогли підготуватися до прийняття рішення.

Також було вирішено рекомендувати ДСА в робочому порядку провести зустрічі з Міністерством фінансів.

Окрім того, на наступне засідання Комітету планується запросити голову Державної судової адміністрацію, голову Вищої ради правосуддя, міністра фінансів, виконуючого обов'язки голови Верховного Суду України, Верховний Суд тощо для обговорення питання фінансування судової гілки влади.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.