ВС роз’яснив, що є підставами для зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування

13:32, 10 сентября 2020
ВС висловився щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування.
ВС роз’яснив, що є підставами для зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 266/2391/16, в якій досліджував питання щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що особа звернулася до суду з позовом до особи_2  про визнання спадкоємцем четвертої черги, надання права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги.

Позов мотивовано тим, що померла його дружина (особа_3). Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння. Він постійно проживав разом з померлою дружиною з 1991 року, прописаний в спірному домоволодінні, вів з дружиною за її життя спільне господарство, робив поточний ремонт, оплачував комунальні послуги. Факт проживання  однією сім’єю як чоловіка та жінки встановлено рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя, яке набрало чинності. Через похилий вік і важкі захворювання вона перебувала в безпорадному стані, потребувала постійного стороннього догляду, додаткової матеріальної допомоги, оскільки була пенсіонеркою. Позивач доглядав за дружиною, всі свої доходи витрачав на їжу та ліки, яких потребувала його жінка, бо в неї була мала пенсія, а також був змушений постійно економити на своєму лікуванні та харчуванні.

Просив з урахуванням уточнених позовних вимог визнати його спадкоємцем четвертої черги після смерті  дружини, на спадкове майно у вигляді домоволодіння та надати йому право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги.

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області позовні вимоги особи_1  до особи_2 про визнання спадкоємцем четвертої черги, надання права спадкування разом зі спадкоємцями першої черги задоволено.

Постановою Донецького апеляційного суду  рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову особи_1 до особи_2 про надання права спадкування разом зі спадкоємцями першої черги відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що  сама собою обставина, що позивач зі спадкодавцем проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом та мали спільний бюджет, не дає підстав вважати, що позивач матеріально забезпечував дружину та набув право на спадкування зі спадкоємцями першої черги.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування позачергово. Кожна  наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від їх прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають так юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб’єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом, стосується першої – п’ятої черги.

ВС зауважив, що відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом) судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Також ВС підкреслив, що проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.

За змістом частини другої статті 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

ВС наголосив, що підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність таких юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, вітання зі святами тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадній стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Так, у справі яка переглядається, встановлено, що спадкодавець  з 18 січня 2012 року до 11 березня 2015 року обслуговувалась відділенням надання благодійної допомоги та реалізації міських соціальних програм територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Приморського району  м. Маріуполя.  У 2014 році отримала матеріальну допомогу за рахунок коштів державного бюджету у розмірі 475 грн.  Особа_3 отримувала пенсію, яка була рівнозначною з пенсією особи_1. Самостійно забезпечувала умови свого життя, не потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування.

Факт надання позивачем матеріальної допомоги спадкодавцю обґрунтовувася лише показами свідків. При цьому доводи касаційної скарги щодо неврахування судами цих показів не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки апеляційний суд ухвалив рішення на основі оцінки всієї сукупності наданих сторонами доказів.

Доводи касаційної скарги позивача про те, що він тривалий час опікувався спадкодавцем та надавав допомогу, не може бути достатньою обставиною для зміни черговості спадкування в розумінні частини другої статті  1259 ЦК України, без установлення сукупності усіх юридичних фактів, обумовлених даною нормою.

Враховуючи обставини справи Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики