Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 461/7577/16-а та встановив, що у разі оскарження нормативно-правового акта строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акта.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що ПП «Ю» звернулося в суд з позовом до Львівської міської ради, в якому просило визнати незаконним та скасувати Правила приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 вересня 2002 року №292 в частині: пункту 2.5.3, пункту 3.1.1, пункту 3.2 (в частині права Водоканалу надавати дозвіл на скид), пункту 3.5.3 (в частині обов`язку Підприємств отримати дозвіл на скид), пункту 4.1.4.6, пункту 4.1.10, пункту 4.2.2.6 (третє речення), пункту 4.3.3 (в частині обов`язку підприємств мати дозвіл на скид), пункту 4.6, пункту 9.4.2.1.
Постановою Галицького районного суду м. Львова адміністративний позов задоволено частково; визнано незаконними Правила приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 вересня 2002 року № 292 в частині: пункту 2.5.3, пункту 3.1.1, пункту 3.2 (в частині права Водоканалу надавати дозвіл на скид), пункту 3.5.3 (в частині обов`язку Підприємств отримати дозвіл на скид), пункту 4.1.4.6, пункту 4.1.10, пункту 4.2.2.6 (третє речення), пункту 4.3.3 (в частині обов`язку Підприємств мати дозвіл на скид), пункту 4.6, пункту 9.4.2.1; в решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Виконавчого комітету Львівської міської ради та Львівського міського комунального підприємства «Л» задоволено частково, постанову Галицького районного суду м. Львова скасовано та прийнято нову ухвалу, якою адміністративний позов в частині визнання нечинними та скасування Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 вересня 2002 року № 292 в частині пункту 3.2, пункту 4.1.4.6, пункту 4.1.10, 4.3.3, залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом, передбаченого статтею 99 КАС України.
Висновок Верховного Суду
Судді ВС зазначили, що дія нормативно-правового акта є постійною, має тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб’єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акта.
Тому факт порушення прав, свобод чи інтересів у разі дії чинного нормативно-правового акта може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб’єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акта.
Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акта, необхідно брати до уваги таке:
- багаторазове застосування та триваючу дію (тривалу чинність) нормативно-правового акта;
- дійсність факту перебування суб’єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;
- дату факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто – коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);
- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;
- коли вступила особа (позивач) у правовідносини, які регулюються нормативно-правовим актом, і коли з них вибула.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів Верховного суду дійшла висновку, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 99 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акта строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акта.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що потрібно з’ясувати, даючи оцінку, чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання судового рішення: позиція ВС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.