Неврахування страхового стажу роботи: рішення суду

Суддя Луганського окружного адміністративного суду розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом особи до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії у справі № 360/2632/20.

Обставини справи

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що він є пенсіонером за віком, пенсію призначено за особистою заявою від 27.05.2020 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058, позивач працював на посаді директора Комунального закладу «Рубіжанська обласна санаторна школа».

У відповідності до положень пункту 7-1 розділу XV Закону № 1058 при призначенні пенсії за віком позивач мав право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

26.06.2020 відповідач листом відмовив позивачу у виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій з тієї підстави, що період роботи в Рубіжанському навчально-реабілітаційному центрі до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV Закону № 1058, не може бути зарахований, оскільки Переліком закладів, установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993, «навчально-реабілітаційний центр» не передбачено.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017; починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2020 до 31.12.2020 - не менше 27 років.

Пунктом 7-1 розділу XV Закону № 1058-ІV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

27.05.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Заяву та документи прийнято 27.05.2020 та зареєстровано за № 1457, про що свідчить копія розписки-повідомлення. Дата народження позивача за паспортом громадянина України 30.04.1960, отже, на день звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії позивачу виповнилось 60 років.

Окрім того, 27.05.2020 позивач разом з заявою про призначення пенсії надав відповідачу заяву, складену власноруч, в якій просив при призначенні пенсії за віком не враховувати до стажу період роботи з 12.09.1977 до 01.09.1979 до надання довідки, що підтверджує цей період.

За результатами розгляду поданих позивачем документів відповідачем встановлено, що станом на 27.05.2020 позивач не має стажу роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону України, що передбачено Переліком № 909.

До стажу роботи в закладах на посадах, що передбачені Переліком № 909, не зараховано період роботи позивача в Рубіжанському навчально-реабілітаційному центрі, оскільки до розділу «1. Освіта» Переліку № 909 не включено установу з назвою «навчально-реабілітаційний центр».

Разом з тим, 15.08.1984 позивача прийнято до Рубіжанської школи-інтернату на посаду вихователя та викладача, з якої 23.05.1985 його було звільнено в зв`язку з призовом до лав Радянської Армії. З 15.01.1987 позивача прийнято до Рубіжанської школи-інтернату на посаду вихователя у зв`язку зі звільненням з лав Радянської Армії. З 01.09.1989 позивача переведено на посаду директора санаторної школи-інтернату, на базі якої 04.01.1993 створено Рубіжанську державну комунальну санаторну школу-інтернат. З 04.01.1993 позивача призначено директором Рубіжанської державної комунальної санаторної школи-інтернату, яка неодноразово реорганізовувалася та змінювала назву. Так, 19.06.1998 на базі Рубіжанської державної комунальної санаторної школи-інтернату створено Рубіжанський навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр. На час звернення за призначенням пенсії позивач працював на посаді директора Рубіжанської обласної санаторної школи, на час звернення до суду позивач працює на посаді директора Рубіжанської обласної санаторної школи за контрактом.

Рішенням відповідача від 27.05.2020 № 124150001791 позивачу призначено пенсію за віком з 01.05.2020 відповідно до заяви від 27.05.2020. Призначення та отримання пенсії позивачем у позові не заперечується.

Втім, 18.06.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою відповідно до Закону України «Про звернення громадян», в якій просив надати роз`яснення, чому при призначенні пенсії за віком йому не було виплачено 10 розмірів пенсій.

Листом від 26.06.2020 № 48-46/Н-2141/20 відповідач надав позивачу відповідь на звернення від 18.06.2020. Цим листом позивачу повідомлено, що навчально-реабілітаційний центр до Переліку № 909 не включено, а тому період роботи в Рубіжанському навчально-реабілітаційному центрі до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, не може бути зарахований до спеціального стажу.

Враховуючи, що позивач не звертався до відповідача з заявою про виплату зазначеної грошової допомоги, а відповідач не приймав рішення про відмову в її виплаті згідно з Законом № 1058-ІV, Рубіжанське ОУПФУ вважає, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу в виплаті зазначеної грошової допомоги не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, у пункті 1 якого зазначено: Загальноосвітні навчальні заклади - учителі, логопеди, військові загальноосвітні вчителі-логопеди, навчальні заклади, музичні і вчителі-дефектологи, художні школи викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі,  завідуючі та інструктори  слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Пунктом 5 Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким, починаючи з 01.10.2011, призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, загальний страховий стаж, зарахований відповідачем для призначення пенсії за віком, складає 37 років 1 місяць 5 днів, з них на посадах, що дають право на призначення пенсії за пунктом 7-1 розділу ХV Закону № 1058 - 30 років 8 місяців 24 дні. Як зазначає відповідач, до страхового стажу позивачу не враховано період роботи в Рубіжанському навчально-реабілітаційному центрі, у зв`язку з тим, що до розділу «1. Освіта» Переліку № 909 не включено установу з назвою «навчально-реабілітаційний центр».

Закон України «Про освіту» регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Згідно із пунктами 2, 4 Статуту Рубіжанського навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру, затвердженого головою Луганської обласної ради, Рубіжанський навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр - це заклад освіти, який забезпечує умови відновлення здоров`я, соціальної адаптації, професійної орієнтації дітей, що мають вади у фізичному розвитку, органічні та функціональні захворювання внутрішніх органів та систем. Основними завданням центру є, зокрема, забезпечення умов для отримання вихованцями якісної освіти певного рівня. Відповідно до пункту 9 Статуту, випускникам Центру видається відповідний документ про освіту встановленого зразка, відповідно до статті 27 Закону України «Про освіту».

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що період роботи позивача в Рубіжанському навчально-реабілітаційному центрі дає право на отримання пенсії за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», адже Рубіжанський навчально-реабілітаційний центр є закладом загальної середньої освіти, а посада директорів загальноосвітніх навчальних закладів входить до Переліку № 909.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи або трудова книжка відсутня, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Суд зауважує, що стаж роботи позивача з 02.09.1989 до 03.01.1993 на посаді директора санаторної школи-інтернату підтверджується наявними записами в трудовій книжці, що є достатнім для підтвердження страхового стажу.

Таким чином, суд доходить висновку, що у позивача наявний спеціальний педагогічний стаж, його посади відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до призначення пенсії за віком він не отримував будь-яку пенсію, а тому має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1191.

Тому суд вирішив позов до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області  про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо неврахування страхового стажу роботи на посаді директора санаторної школи-інтернату та період роботи в Рубіжанському навчально-реабілітаційному центрі, що дає право на пенсію за вислугу років згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області врахувати стаж роботи особи на посаді директора санаторної школи-інтернату та період роботи в Рубіжанському навчально-реабілітаційному центрі до страхового стажу, що дає право на пенсію за вислугу років згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.