Електронний суд для обраних: чому окремі суди приймають заяви в електронній формі, а інші відмовляються

«Судово-юридична газета» раніше повідомляла, що з 14 серпня забезпечення представництва (самопредставництва) Вищої ради правосуддя, Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя та членів Вищої ради правосуддя в судах може здійснюватися, в тому числі, шляхом обміну документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами та учасниками судового процесу, вчинення інших процесуальних дій із застосуванням підсистеми «Електронний суд».

Також ми розповідали про висновки Верховного Суду у справі № 160/1841/19, згідно з якими відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та, відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

Через тимчасові об’єктивні перешкоди у роботі підсистеми «Електронний суд» (з 15 години 09 липня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не отримував електронні документи через підсистему «Електронний суд», про що комісією складено відповідний акт), суд касаційної інстанції навіть надавав можливість скаржнику подати касаційну скаргу через підсистему «Електронний суд» або в письмовому вигляді (справа № 160/3534/20).

Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 320/4451/20 зазначив, що відповідно до матеріалів справи, позовна заява, подана позивачем на офіційну електронну адресу Київського окружного адміністративного суду, сформована в системі «Електронний суд» та скріплена електронним цифровим підписом, а тому повернення позовної заяви в даному випадку є передчасним.

Таку ж позицію зайняв Рівненський апеляційний суд у справі № 562/447/20, скасувавши ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 4 червня 2020 року та направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Хоча і тут суди підходять до цього питання з обережністю. КАС у справі № П/9901/174/20 звернув увагу, що відомості про формування позивачем вказаного процесуального документа в підсистемі «Електронний суд», а також докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми «Електронний суд», відсутні, що свідчить про використання позивачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із уточненою позовною заявою. З матеріалів уточненої позовної заяви вбачалося, що вона була відсканована та направлена в електронній формі на електронну адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/1386/20 своєрідно витлумачив питання застосування «Електронного суду» та зазначив, що звернення позивача до Господарського суду міста Києва, який відповідно до наказу Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 віднесено до пілотних судів, у яких запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд», з позовною заявою в електронній формі через підсистему «Електронний суд» з використанням електронного цифрового підпису відповідає вимогам частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України щодо подання позовної заяви в письмовій формі.

Ніщо не завадило розглядати через Електронний суд справу № 629/740/19, у якій колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу (без додатків) було подано через підсистему «Електронний суд», а тому відсутні підстави вважати, що у суду існує необхідність в отриманні копій апеляційної скарги, яка сформована і подана у вигляді електронного документа, оскільки електронний документ – апеляційна скарга може бути направлена відповідачам у підсистемі «Електронний суд» або на офіційні електронні адреси відповідачів – органів державної влади, що містяться в Єдиній базі електронних адрес суб'єктів владних повноважень, або працівники апарату суду за допомогою функції друку електронного документа мають можливість сформувати належну кількість копій апеляційної скарги, а відтворення копії апеляційної скарги потребує використання однієї й тієї ж функції друку документа.

Проте практика свідчить, що суди в цілому не палають бажанням використовувати Електронний суд та масово залишають позовні заяви, подані через зазначену підсистему без руху, та повертають їх позивачам. Єдиний державний реєстр судових рішень містить безліч таких ухвал.

Мотиви винесення відповідних судових рішень наступні.

Відповідно до ч. 13 ст. 14 ЦПК України Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

За змістом чч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до пп. 15.1 п. 15 розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

За змістом пп. 15.15 п. 15 розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

01 грудня 2018 року в газеті «Голос України» було опубліковано оголошення про початок роботи в тестовому режимі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з 01.01.2019 року, однак 01 березня 2019 року Державною судовою адміністрацією України в газеті «Голос України» було опубліковано повідомлення про відкликання оголошення, опублікованого в газеті (№ 229 (6984) від 01.12.2018), щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, і таким чином відтерміновано початок її функціонування.

З огляду на викладене, норми ЦПК України, пов`язані з початком фукнціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не набрали чинності.

Крім того, в листі Державної судової адміністрації України №15-4999/19 від 28.02.2019 року зазначено про те, що підключення судів та територіальних управлінь ДСА України до підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи для експлуатації їх у тестовому режимі буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами ДСА України. До цього часу в судах продовжуватиметься тестова експлуатація окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі й Електронного суду.

Таким чином, з урахуванням того, що станом на 19.08.2020 року функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато, а експлуатація її підсистеми (модуля) «Електронного суду» здійснюється лише в тестовому режимі, позовні заяви разом з додатками мають подаватися до суду в паперовій формі, оскільки подання позовної заяви до суду з використанням підсистеми «Електронний суд» не відповідає на дату подання заяв вимогам ЦПК України та унеможливлює їх прийняття судом саме в електронній формі, що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного суду, викладеним у постанові від 14.02.2019 року у справі № 9901/43/19.

Враховуючи, що у питанні запровадження Електронного суду відсутня єдність судової практики, судді та депутати постійно наголошують, що без внесення змін до законодавства електронне судочинство не запрацює.

Раніше було опубліковано текст змін до процесуальних кодексів щодо впровадження електронного правосуддя.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.