Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 331/706/19 та встановив, що згідно з вимогами закону учасники кримінального провадження та суд не мають права перебирати на себе обов’язки перекладача, користуватися його правами та нести відповідальність.
Обставини справи
Захисник засудженого у касаційний скарзі просить скасувати вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя та ухвалу Запорізького апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. На думку захисника, неповно досліджено обставини справи, що спричинило невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення права на захист, що виразилось у незабезпеченні засудженому права на перекладача.
Висновок Верховного Суду
ВС дійшов висновку, що доводи захисника про порушення права особи користуватися послугами перекладача, зважаючи на те, що він є громадянином Республіки Азербайджан, є обґрунтованими з огляду на таке.
Так, під час судового засідання в суді апеляційної інстанції захисник посилався на те, що особа не володіє українською мовою і заявив клопотання про призначення обвинуваченому перекладача. Клопотання захисника було підтримано особою_1.
Однак суд, заслухавши думку учасників апеляційного розгляду, клопотання сторони захисту по суті не розглянув та будь-якого процесуального рішення в порядку, передбаченому ст. 371 КПК, не прийняв.
Водночас відповідно до звукозапису судового засідання, головуючий лише послався на те, що у випадку, якщо особа_1 не розуміє обставин, які виясняються в судовому засіданні українською мовою, йому буде здійснено переклад судом або прокурором на російську мову.
ВС зауважив, що згідно зі ст. 29 КПК суд забезпечує учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК. Таке право повинно бути забезпечено реально, а не формально.
Відповідно до ст. 68 КПК перекладач є учасником кримінального провадження, наділений передбаченими законом правами та обов’язками, несе кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладача, засвідчує підписом переклад судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження.
ВС наголосив, що згідно з вимогами закону учасники кримінального провадження та суд не мають права перебирати на себе обов’язки перекладача, користуватися його правами та нести відповідальність.
Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
ВС зазначив, що оскаржувану ухвалу не можна залишити в силі, вона підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, а кримінальне провадження – призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чи правомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви