Під час оцінки поважності причин пропуску строку слід звертати увагу не лише на об'єктивні, а й суб'єктивні чинники, зокрема поведінку особи, що свідчить про її наміри реалізувати процесуальні права. Згідно з усталеною судовою практикою поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку звернення до суду оскарження, є об'єктивними, не залежать від дій особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду в конкретній справі. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 826/13606/16.
Два товариства з обмеженою відповідальністю звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Позивачі просили суд, зокрема, визнати протиправною і скасувати постанову Національної комісії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва позовні вимоги задоволено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
До апеляційної скарги долучено клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому як на поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження вказує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного подання апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду було визнано причини пропуску строку апеляційного оскарження неповажними та відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Суд апеляційної інстанції запропонував усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення ОАСК із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт вказував на те, що первісно апеляційна скарга була подана в межах строку, який визначений ст. 255 КАС України, а висновки суду апеляційної інстанції щодо подання апеляційної скарги неналежним представником є помилковими, а тому зазначеною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду безпідставно було повернуто апеляційну скаргу.
Перевіривши клопотання Національної комісії про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню.
При розгляді зазначеної справи Верховний Суд зазначив, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що скаржник не навів жодних обґрунтованих пояснень неможливості своєчасно подати апеляційну скаргу та не надав доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
У цій справі повернення апеляційної скарги було зумовлено неналежним оформленням документів, що засвідчують представництво. Законність такої ухвали у межах цього касаційного провадження суд не може ставити під сумнів.
У зв'язку з поверненням апеляційної скарги відповідач надіслав скаргу повторно. Законом не встановлено строк для повторного подання апеляційної скарги, але виходячи із загальних засад, він повинен бути розумним з огляду на сукупність усіх обставин.
Суд звернув увагу, що подання повторної скарги у дев'ятиденний строк свідчить про намір відповідача реалізувати право на апеляційне оскарження. Про таке бажання свідчить також подання скарги вперше і сплата судового збору.
Оцінюючи поведінку заявника та обставини справи в сукупності, суд дійшов висновку, що пропуск строку апеляційного оскарження мав місце з поважних причин. Позбавлення відповідача права на апеляційне оскарження рішення суду саме з цієї причини є необґрунтованим.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про позицію КАС ВС щодо недотримання судом принципу офіційного з’ясування всіх обставин.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.