Відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки: практика ВС

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим) такої особи, а також особам, які проживали з нею однією сім’єю, особою яка на відповідній правовій підставі володіє об’єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 520/11029/14-ц.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що особа_1 та особа_2 звернулись до суду з позовом до Військової частини Одеської авіаційної ескадрильї Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - В/Ч 9997), у якому просила стягнути з відповідача кожному по 1 000 000  грн на відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що під час здійснення польоту з метою охорони державного кордону сталася авіакатастрофа, у якій загинув командир літака, майор особа_2 – син особа_1 та батько особа_2.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси позов задоволено частково. Стягнуто з В/Ч на користь особи_1 500 000 грн та на користь особи _2 300 000 грн.

Постановою апеляційного суду Одеської області рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд вважав встановленим, що майор особа_2 , який був командиром літака, не був реабілітований як той, що згідно з матеріалами кримінальної справи під час виконання польоту порушив вимоги норм безпеки польотів, виконуючи політ на висотах, допустив зіткнення літака з земною поверхнею, у результаті екіпаж у кількості трьох осіб загинув. Тобто особа_2 вчинила порушення правил польотів та правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило авіакатастрофу та підпало під склад злочину, відповідальність за який передбачено статтею 416 КК України, а саме – порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим) такої особи, а також особам, які проживали з нею однією сім`єю, особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об`єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку незалежно від вини такої особи.

ВС наголосив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Дослідивши обставини справи в частині, яка переглядається, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що особа_2, яка була командиром літака, загинула під час авіакатастрофи, тобто внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яким на момент катастрофи на законних підставах володіла В/Ч 9997, та врахувавши, що в ході судового розгляду відповідач не довів існування підстав для відмови у відшкодуванні шкоди, задіяної джерелом підвищеної небезпеки та винність особи_2 у навмисних діях або грубої необережності, що привели до катастрофи літака, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог особи_2 в даній справі.

Переглядаючи справу, апеляційний суд зосередився на встановленні вини особи_2 у катастрофі літака, яка мала місце 4 липня 2012 року, проте поза увагою суду апеляційної інстанції залишився той факт, що смерть особи_2 настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки  - літака, власником якого є В/Ч 9997, тому остання зобов`язана відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану смертю батька, незалежно від своєї вини.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що держава несе відповідальність за нефективність досудового розслідування.

Також ми писали, що розмір моральної шкоди пропонують встановлювати експертним шляхом: новий законопроект.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.