КАС ВС сформулював висновок про умови нарахування і виплати суддівської винагороди

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 826/14879/17 дійшов таких висновків щодо отримання суддівської винагороди.

Законодавець закріпив можливість обрахування окладу суддівської винагороди винятково для судів першої, апеляційної інстанції, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду.

Право на отримання суддівської винагороди відповідно до норм Закону №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду не лише були визнані такими, що підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, а й зайняли відповідне місце у рейтингу на зайняття вакантних посад, й фактично здійснюють правосуддя у відповідному суді.

КАС вважає неможливим отримання позивачем суддівської винагороди відповідно до позовних вимог, оскільки фактично позивач не здійснює правосуддя, а лише підтверджує таку можливість. Тому на позивача не можуть поширюватись гарантії незалежності судді у вигляді суддівської винагороди, за нормами Закону №1402- VIII.

Таким чином, доводи позивача щодо нарахування і виплати йому суддівської винагороди згідно з нормами Закону №1402-VIII є необґрунтованими.

Виходячи із аналізу положень Закону № 1402-VIII України, право на отримання суддівської винагороди за правилами частини другої статті 135 цього Закону виникає у судді за наявної сукупності таких умов:

1) проходження кваліфікаційного оцінювання, за результатами якого складено висновок про підтвердження здатності кандидата здійснювати судочинство у відповідному суді, створеному на підставі частини першої статті 1 Закону № 1402-VIII та статті 125 Конституції України.

2) зайняття відповідної вакантному місцю в рейтингу суддів посади судді до відповідного суду, створеному на підставі частини першої статті 1 Закону № 1402-VIII та статті 125 Конституції України.

3) зарахування судді до штату відповідного суду, створеного на підставі частини першої статті 1 Закону № 1402-VIII та статті 125 Конституції України.

4) фактичне виконання своїх обов`язків, тобто здійснення правосуддя у відповідному суді, створеному на підставі частини першої статті 1 Закону № 1402-VIII та статті 125 Конституції України.

5) законодавче закріплення розміру посадового окладу суддівської винагороди для судді суду, створеного на підставі частини першої статті 1 Закону № 1402-VIII та статті 125 Конституції України.

Отже, лише за сукупної наявності цих умов у судді виникає право на суддівську винагороду, передбачену Законом № 1402-VIII.

Наявність у позивача лише деяких із зазначених умов не обумовлює виникнення права на отримання суддівської винагороди у розмірах, зазначених в Законі № 1402-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 1 серпня 2018 року у справі № 826/13355/17 (адміністративне провадження № К/9901/3538/17).

 Обставини справи

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Вищого адміністративного суду України в якому просив суд:

• визнати дії Вищого адміністративного суду України щодо ненарахування і виплати судді суддівської винагороди згідно з нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII протиправними;
• зобов`язати Вищий адміністративний суд України нарахувати і виплатити судді суддівську винагороду відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII з розрахунку посадового окладу у розмірі 40000,00 грн з відповідним коефіцієнтом - 1,25 та щомісячною доплатою за вислугу років у розмірі 60 відсотків посадового окладу, починаючи з 28 липня 2017 року, за мінусом виплачених з цієї дати зароблених коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він брав участь у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 липня 2017 року № 237/вс-17 позивача визнано таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду. Враховуючи вимоги пункту 44 розділу ІІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС України від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16, позивач вважає себе таким, що підтвердив відповідність займаній посаді судді, а тому має право на отримання суддівської винагороди у розмірі, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Звернувшись до відповідача з заявою про здійснення йому перерахунку суддівської винагороди, позивач отримав відмову, яку вважає протиправною.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2018 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Вищого адміністративного суду України щодо ненарахування з 28 липня 2017 року судді суддівської винагороди згідно з нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.

Зобов`язано Вищий адміністративний суд України з 28 липня 2017 року нарахувати і виплатити судді суддівську винагороду у відповідності до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII з урахуванням: базового розміру посадового окладу - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня 2017 року, регіонального коефіцієнту - 1,25 та щомісячної доплати за вислугу років - 60 відсотків, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої позовної вимоги відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді, має право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених Законом № 1402-VIII. Зазначено, що оскільки позивач є таким, що підтвердив відповідність займаній посаді, то отже, має право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених Законом 1402-VIII.

Проте Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій.

Раніше КЦС ВС сформулював висновок про повернення працівником сплаченої зарплати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.