Відсутність в адвокатському запиті конкретизації того, що запитуються саме копії документів, виходячи зі змісту та мети адвокатського запиту та передбаченого в законах порядку доступу до інформації, не дає підстав уважати, що в спірних правовідносинах адвокат мав намір одержати оригінали документів, зазначених в адвокатському запиті.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 299/3792/17.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що адвокат звернувся до суду з адміністративним позовом до Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - із вимогами:
- визнати незаконною відмову в доступі до інформації, викладену Теківською сільською радою в листі-відповіді на адвокатський запит;
- зобов`язати Теківську сільську раду надати усі рішення Теківської сільської ради (з додатками та протоколом сесії), які були прийняті в липні 2017 року;
- зобов`язати Теківську сільську раду надати адвокату інформацію про дату, метод і джерело, у якому оприлюднені проєкти рішень, які були розглянуті на сесії Теківської сільської ради в липні 2017 року.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що інформація, яку запитував позивач, є публічною, доступ до якої не може бути обмежений.
Не погоджуючись із рішенням суду першої та апеляційної інстанції, касатор подав касаційну скаргу. На обґрунтування вимог касаційної скарги, зокрема зазначив, що рішення, які просив надати позивач, містять персональні дані членів територіальної громади, доступ до яких обмежений. Також зазначав, що оскаржуваними судовими рішеннями його зобов`язано надати позивачеві оригінали, вилучення яких здійснюється у виключних випадках.
Висновок Верховного Суду
Судді ВС підкреслили, що положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатів наділено правом звертатися до органу державної влади, органу місцевого самоврядування з адвокатськими запитами про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Водночас Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не врегульовано характеру та обсягу інформації, яку зобов`язані надавати вказані особи, якщо адвокатський запит не стосується інформації безпосередньо про клієнта.
ВС зауважив, що аналіз положень Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації» дає підстави для висновку, що за загальним правилом конфіденційна інформація про особу є інформацією з обмеженим доступом, однак інформація про отримання фізичною особою бюджетних коштів у будь-якій формі, володіння, користування чи розпорядження державним або комунальним майном не належить до інформації з обмеженим доступом, за винятком випадків, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Тобто до конфіденційної інформації не належать інформація про прізвища, ім`я, по батькові фізичних осіб, які внаслідок реалізації органами державної влади або органами місцевого самоврядування повноважень щодо володіння, користування чи розпорядження державним або комунальним коштами/майном отримала або отримує в будь-якій формі бюджетні чи комунальні кошти, або майно, копії відповідних нормативно-правових актів й договорів, які містять указану інформацію.
У справі, яка розглядається, відповідач наполягав на тому, що предмет запиту стосувався, у тому числі, рішень Теківської сільської ради у сфері земельних відносин, тобто інформації про розпорядження органом місцевого самоврядування об`єктами комунальної власності, прозоре відчуження (надання у користування) яких становить суспільний інтерес. При цьому позивач не наполягав на наданні у запитуваних копіях документів персональних даних щодо фізичних осіб, які набули права власності чи інших речових прав на зазначені об`єкти (їхні паспортні дані, ідентифікаційні коди, адреси проживання тощо).
Таким чином, судами попередніх інстанцій було обґрунтовано відхилено посилання відповідача на те, що рішення Теківської сільської ради, прийняті в липні 2017 року, містили конфіденційну інформацію про мешканців відповідної територіальної громади, у тому числі за їхніми заявами про відведення у власність земельних ділянок, що виключає можливість надання їх на адвокатський запит.
ВС зауважив, що будь-яких обмежень щодо доступу до такої інформації Законами України Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації» не передбачено. Водночас відповідач, обмежуючи доступ до такої інформації, мотивів на обґрунтування такого рішення в листі не навів.
Аргументи відповідача про те, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи адміністративний позов, не звернули уваги на те, що адвокатський запит позивача стосувався саме оригіналів документів, вилучення яких здійснюється у виключних випадках, Верховний Суд відхилив та зауважив, що аналіз положень статті 24 Закону № 5076-VI, у якій розкрито зміст і мету адвокатського запиту, у взаємозв`язку з положеннями Законів № 2657-XII, № 2297-VI та № 2939-VI, що визначають режим і порядок доступу до інформації, у тому числі конфіденційної, дають підстави для висновку, що адвокатський запит є способом отримання копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту, і не є підставою для вилучення (виїмки) оригіналів рішень органів місцевого самоврядування.
Таким чином, відсутність в адвокатському запиті конкретизації того, що запитуються саме копії документів, виходячи зі змісту та мети адвокатського запиту та передбаченого вказаними законами порядку доступу до інформації, не дає підстав уважати, що в спірних правовідносинах позивач мав намір одержати оригінали документів, зазначених в адвокатському запиті, як і не дає підстав для висновку, що, обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, суди попередніх інстанцій поклали на відповідача обов’язок надати на запит позивача (адвоката) оригінали запитуваних документів.
Також ВС не погодився з доводами відповідача про те, що зобов’язавши його надати інформацію та документи на адвокатський запит позивача, суди попередніх інстанцій втрутилися у його дискрецію.
ВС наголосив, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та органів місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проєктом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб’єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача зобов’язання судом суб’єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас повноваження суб’єктів владних повноважень не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб’єкта владних повноважень. Таким чином, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов’язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов’язати до їхнього вчинення у судовому порядку.
У справі, рішення в якій переглядаються, повноваження Теківської сільської ради не є дискреційним, оскільки за умови відповідності адвокатського запиту вимогам Закону № 5076-VI, характеру та обсягу запитуваної інформації - Законам № 2657-XII, № 2297-VI та № 2939-VI, у Теківської сільської ради відсутні варіанти правомірної поведінки, крім обов`язку задовольнити адвокатський запит.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що реальний обсяг робіт адвоката та тривалість судових засідань прямо впливає на розмір гонорару: ухвала ВС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій